Податкова порушує норми міжнародної практики

Українська податкова доволі часто упереджено трактує норми контролю трансфертного ціноутворення на свою користь.

Податкове законодавство не обмежує платника податків використанням лише однієї бази даних для порівняння цін на експорт залізорудної сировини. Тож застосування винятково норм Platts податковими органами є помилкою.

Про це написав директор практики з трансфертного ціноутворення Deloitte в Україні Олександр Ямпольський.

Він наголосив: що український бізнес часто звертається до судів, щоб скасувати такі донарахування, і вже є чимало випадків успішного оскарження рішень податкових органів. Висновок суду у цих справах свідчить, що метод порівняння цін на основі Platts має бути застосований лише тоді, коли він є таким же надійним, як і метод рентабельності.

При цьому суди наголошують: тягар доказування лежить на податкових органах. Тому, якщо компанія провела якісний аналіз, то податкові органи мають спочатку оскаржити її підхід, і тільки потім застосовувати власний метод.

«Проте деякі суди підтримують позицію податкових органів, стверджуючи, що вказані аспекти не так важливі. Один із судів висловив позицію, що для порівняння цін на експорт залізорудної сировини потрібно використовувати тільки одну базу даних, а саме Platts. Податкове ж законодавство не обмежує платника податків лише одним джерелом інформації, а допускає широкий вибір джерел», – повідомляє Ямпольський.

Він зазначає, що така позиція підтверджена і міжнародною практикою, а саме Настановами ОЕСР (першоджерело правил трансфертного ціноутворення).

«Настанови не згадують про необхідність застосування ані єдиного джерела інформації, ані єдиного методу для аналізу. До речі, навіть українські податкові органи не завжди використовують одне й те саме джерело інформації під час своїх перевірок», – резюмує експерт.