Погрожувати гранатою погано. Але іноді так хочеться.

Несправедливість і байдужість.

Пох...їзм.

Це важко прийняти і усвідомити, що багатьом навкруги аж настільки пох...й. Це важко усвідомити і прийняти людині, яка готова на війні пожертвувати найціннішим - своїм життям.

Ти повертаєшся і ох...єваєш від того, що відбувається навколо.

Ветерани пішли на війну, втратили побратимів, здоров‘я, родини. Щоб ми могли пити каву в мирних містах.

А більшості пох...й.

Стигматизація - кончений атошник, контужений атошник, ветеран, заробітчанин.

Ветерани стикаються з байдужістю суспільства, незнайомих людей на вулиці, байдужістю колег і рідних.

Адаптації ветерана до мирного життя не існує на державному рівні.  Кожен покладається на власні сили. «Спасай себя сам, уеб@н» и «спасибо за службу».

Я сам прийшов до психолога через 6 років після демобілізації, але й досі не знаю що вдію, якщо умовний маршрутник скаже, що він мене туди не посилав.

Погрожувати гранатою погано. Але іноді так хочеться.