Поле битви – Полтавщина: учасники АТО на виборах і аналіз їхніх результатів
Через події на Сході країни на цих виборах виник доволі цікавий тренд: кожна політична сила для підвищення свого рейтингу залучала до своїх лав учасників АТО, переважно командирів батальйонів. Не оминуло це і мажоритарні округи.
Такий хід приніс додаткові голоси й місця у парламенті. Відомі на всю Україну Дмитро Ярош, Володимир Парасюк, Михайло Гаврилюк, Юрій Береза, Андрій Білецький – ось лише неповний список тих, хто брав участь в АТО, отримав довіру у виборців і став народним депутатом.
Наскільки такий крок логічний з точку зору законотворчої діяльності – питання. Відомо, що після Другої світової війни британці не довірили проводити реформи Вінстону Черчіллю, оскільки вважали, що військовий і мирний час – різні речі і лідери для цих часів потрібні різні. Щоправда, мирними наші часи назвати важко. Але ми відійшли від теми.
Жоден з кандидатів, які були учасниками АТО, не став народним депутатом від Полтавщни по мажоритарному округу. Мало того, ці люди навіть не увійшли у трійку лідерів. Спробуємо оглянути їх результати.
Наперед вибачаємося, якщо пропустили когось з учасників АТО серед кандидатів. Ми не хочемо нікого дискредитувати чи применшити Ваш подвиг. Просто проаналізувати біографії всіх 126 чоловіків і їх діяльність протягом останніх місяців – не надто легке завдання.
По 144 округу балотувалося двоє учасників АТО. Перший – старший лейтенант, командир взводу зенітно-ракетної батареї 93-ої Окремої Гвардійської механізованої бригади Сергій Бульбаха. Його результат – восьме місце, 3,23% або 2570 голосів. Другий кандидат отримав ще гірші результати. Десяте місце, 2,67% і 2125 голосів має доброволець «Азову», а згодом і заступник начальника навчально-мобілізаційного центру полку «Азов» в Полтаві Сергій Костромінов.
По 145 округу висуванець від «РПЛ» Юрій Анучін, доброволець батальйону «Азов», теж отримав восьме місце, 2,61% або 2020 голосів. Самовисуванця Василя Ковальчука ми в сюди не включаємо (хоч і цінуємо його роботу з визволення заручників), оскільки як громадський діяч він був відомий у Полтаві задовго до початку військових подій на Сході.
147 округ мав двох кандидатів такого плану. Це Олександр Гончаренко («Правий сектор») і Анатолій Ханко («Свобода»). Обоє вони теж представляли полк «Азов». Ханко опинився ближче до вершини списку – п’яте місце, 8,43% або 6365 голосів. Гончаренко – 11-е місце, 1,81% або 1370 голосів. Скільки в цих відсотках рейтингу партій, від яких вони йшли, а скільки особистого – важко сказати.
На 148 окрузі представник «Азову» Віктор Новіков отримав 4-е місце – 9,70% або 7947 голосів. Але в цих числах варто також врахувати, що він ішов від «Народного Фронту», що теж додавало Віктору Володимировичу відсотків.
І по 149 можемо проаналізувати ще двох кандидатів, пов’язаних з військовою тематикою. Перший – командир ІІ-ої роти Полтавськогобатальйонутериторіальної оборони Олександр Русін. Його результат – 5-е місце, 8,23% або 6035 голосів. Проте теж не варто відкидати те, що він балотувався від «Радикальної партії Олега Ляшка», яка має рейтинг у тих же межах. Другий – Юрій Крамаренко (полк «Азов», партія «Правий Сектор») – 11-е місце, 1,52% або 1116 голосів.
За списками від Полтавщини йшли учасники АТО Юліан Матвійчук («Свобода») і Петро Ворона («Блок Петра Порошенка»). Але ці кандидати теж не отримали мандати. І, мабуть, вже не отримають.
Тож як ми бачимо, тема АТО і участі в ній не допомогла жодному з кандидатів. Рейтинги висуванців, за деякими винятками, наближаються до рейтингів їх партій. А в самовисуванців він виявився недостатній, щоб отримати хоча б бронзу на перегонах по округу.
У наступній публікації ми розглянемо дуже цікавих учасників виборчих перегонів – двійників, технічних кандидатів і «парашутистів».
«Аналітичний центр розвитку громадянського суспільства»
