Польську політику чекає складний період потрясінь
Результати виборів у Польщі – це виклик для польської політики набагато більший, ніж виклик для України.
Найпроблемніша історія щодо України – це підписана Навроцьким угода з Менценом – кандидатом, який посів третє місце у першому турі виборів, — що Україна не має бути членом НАТО.
Однак переконаний, що коли дійде серйозно до участі України в НАТО, Польща не буде проти. Зараз головний противник участі України в НАТО — це Трамп. І якщо США змінять свою позицію, змінять її й решта скептиків євроатлантичного розширення.
Взагалі Києву важливо формувати стратегію двопартійної підтримки України у Польщі. Досвід американської політики має вчити, що українським політикам треба вміти працювати з усіма партіями та політичними діячами, навіть якщо хтось із них заслуговує більшу, а хтось меншу довіру.
Однак саму польську політику чекає складний період потрясінь. Конституція Польщі складена таким чином, що в країні є, по суті, два полюси влади – президент і прем’єр. І тепер ці два полюси опинилися під контролем протилежних політичних сил. Відтак варто очікувати взаємного поборювання, президентського вето на парламентські законопроєкти та численні медійні скандали, — аж до дочасних парламентських виборів, після яких Польщу може потягнути вправо.
Разом із тим Угорщиною-2 Польща ніколи не стане. Надто різна природа польського та угорського консерватизму. І військова підтримка України, яка була значною у часи PіS і лишилася у часи PO, лишиться і надалі — хоча б тому, що це в інтересах Варшави.
