КНДР і Південна Корея розпочинають новий етап морського суперництва

Південна Корея отримала дозвіл США на будівництво атомного підводного флоту.

Після того, як Дональд Трамп минулого четверга у Кенджу дозволив Південній Кореї збудувати власний атомний підводний човен на верфі Hanwha Philly у Філадельфії, обидві Кореї неочікувано опинилися втягнутими у змагання — хто стане сьомою країною світу, що володіє атомними підводними човнами (АПЧ).

Наразі шість постійних членів Ради Безпеки ООН — США, Велика Британія, Франція, росія, Китай та Індія — мають у своєму розпорядженні атомні підводні човни. Усі ці держави також використовують свої АПЧ як платформи для розміщення ядерної зброї. Південна Корея може стати єдиною країною у світі, яка володітиме атомними підводними човнами, але не зможе оснащувати їх ядерними боєголовками. Технологію запуску ракет із підводного положення в Сеулі розробили ще у 2021 році.

Австралія оголосила про плани придбати щонайменше три атомні підводні човни класу «Вірджинія» у Сполучених Штатів до початку 2030-х років. Якщо Південна Корея отримає власні АПЧ до середини 2030-х, то саме Австралія стане сьомою країною у цьому клубі.

Ще одним чинником є заява Північної Кореї цього року про будівництво атомного підводного човна. 6 березня КНДР опублікувала фотографії Кім Чен Ина, який відвідує будівельний майданчик підводного човна водотоннажністю понад 5000 тонн. Якщо Пхеньяну вдасться збудувати АПЧ протягом п’яти-шести років, він стане сьомою державою світу, що володіє атомними підводними човнами, випередивши Австралію. І ніхто не сумнівається, що свої човни КНДР озброїть ракетами з ядерними боєголовками.

Однак, зважаючи на те, що навіть Південній Кореї — світовому лідеру у суднобудуванні — потрібно щонайменше десять років на спорудження атомного підводного човна, виникають серйозні сумніви, чи зможе Північна Корея реалізувати такий проєкт за кілька років.

Підводний флот Півночі: кількість проти якості

Згідно з «Білою книгою з оборони 2022 року», Північна Корея має близько 70 підводних човнів, зокрема човни класу Romeo. Для порівняння: США і Китай також мають приблизно по 70 підводних човнів, тож за кількістю КНДР можна вважати однією з найбільших «підводних держав». ВМС Південної Кореї наразі мають лише 18 підводних човнів (за іншими оцінками — до 30).

Проте детальніший погляд на якість цих човнів демонструє зовсім іншу картину. Найбільший підводний човен класу Romeo, що перебуває на озброєнні КНДР, має водотоннажність лише 1700 тонн. Його було створено ще у 1950-х роках у колишньому СРСР для прибережної оборони. Таким чином, основа підводних сил КНДР складається зі старих суден віком понад 60 років, які навряд чи спроможні здійснювати повноцінні занурення.

Північна Корея також уже розробила балістичну ракету підводного базування, але її випробування проводилися з баржі, встановленої під водою, а не зі справжнього човна.

Чиї союзники допоможуть краще: США чи росія

Постає питання: чия допомога буде ефективнішою — США для Південної Кореї чи росії для Північної?

Вартість будівництва одного атомного підводного човна легко перевищує 1 мільярд доларів.

• У США найкоштовніші в світі АПЧ — кожна 9000-тонна субмарина класу «Сівулф» обходиться більш ніж у 3 млрд доларів.

• Флагманська російська атомна субмарина проєкту «Ясень» має водотоннажність 13 800 тонн і коштує близько 1,25 млрд доларів.

• Індія витратила 2,9 млрд доларів на будівництво трьох 6000-тонних човнів — приблизно по 1 млрд доларів кожен.

Південна Корея також намагалася таємно придбати три 4000-тонні атомні підводні човни ще за адміністрації Но Му Хена, оцінивши вартість одного у 1,2 трильйона вон (близько 1 млрд доларів за тодішнім курсом). З урахуванням інфляції це сьогодні коштувало б значно дорожче.

Міжнародні обмеження

Якщо Південна Корея таки розпочне будівництво атомного підводного човна, вона може зіткнутися з міжнародною критикою за можливе порушення Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ). Як зазначає видання, попередні спроби Сеула реалізувати такі проєкти вже зазнавали невдачі саме через ці обмеження.