Полтава «зливає» Кадетський Корпус
Простоювання однієї з найважливіших для Полтави історичних пам’яток Кадетського Корпуса оголеним, без даху і вікон, просто неба, упродовж кількох останніх років, і «танці» навколо цього «титана, що падає» усіх великих чиновників міста й області, які в справі порятунку спадщини завзято не просуваються далі порожніх слів – все це скидається на сцену, коли стерв’ятники кружляють навколо лева, що помирає. Допомагати ніхто не збирається, всі чекають смерті, щоби роздерти велику ласу тушу, стерв’ятникам байдуже, що це рідкісний екземпляр.
«Останній Бастіон» ухвалив важке для спілки, але важливе для Полтави рішення – профінансувати реконструкцію історичної пам’ятки Кадетський Корпус, з подальшим використанням його для потреб громади.
З відповідною пропозицією представник «Останнього Бастіону» звернувся до першого заступника міського голови.
Утім ініціатива, яка врятує історичну пам’ятку, лишить її громаді й поставить крапку в зазіханнях бізнесових структур, зустріла суттєвий супротив міської влади Полтави.
Умови реконструкції складені чиновниками полтавського міськвиконкому таким чином, який може свідчити тільки про одне – влада Полтави не зацікавлена у користуванні Кадетським Корпусом громадою, а навпаки, за нашими даними, хоче передати його під комерційну експлуатацію.
«Останній Бастіон» прийняв рішення оприлюднити висунуті мерією вимоги.
Для початку пропозиція Полтаві від «Останнього Бастіону», щоб не виникало сумнівів:
Громадська спілка винайшла інвестора, який готовий профінансувати капітальний ремонт будівлі (а це мільйони доларів США) і підкреслюємо – головне – після реконструкції залишити Кадетському Корпусу установчий вид діяльності – «використання для потреб громади».
Проте, як з’ясувалося, міськвиконкому такі умови не цікаві.Сьогодні представник «Останнього Бастіону» провів переговори з начальником управління Полтавської міськради по розпорядженню комунальним майном міста Маляренко Інною Вікторівною (каб.144), і ось умови мерії:
По-перше: - з інвестора місто вимагає щомісячно сплачувати 560 тисяч гривень орендної плати. При цьому в платну оренду інвестор повинен взяти будівлю ще до початку робіт. Кожному полтавцю зрозуміло, що історична пам’ятка в нинішньому її стані жодним чином не може використовуватися для будь чого. Тоді для чого плата? Вочевидь, вимога створена для відлякування благодійників, адже такі витрати можуть бути повернуті тільки в разі введення Корпусу в комерційну експлуатацію.
По-друге:- навіть якщо погодитися на це здирництво, і закрити очі на додаткові безпідставні трати, міськвиконком погоджується передати в оренду Кадетський корпус лише на два роки й 11 місяців. (а на масштабне відновлення, за умов інтенсивної роботи, піде майже весь цей час). Ця вимога означає, що після того як цей термін спливе, місто матиме право передати будівлю будь-якому орендарю, змінити призначення будівлі з використання "для потреб громади", на будь яке інше.
Але і це ще не все. Під час виконання робіт по реконструкції, та після закінчення реконструкції, мерія вимагає визнати за нею право самостійно управляти майном. Але ця вимога жодним чином не пов’язана з намаганням боронити Корпус від несправедливих зазіхань.
Місто вже має приклад, коли в охоронній зоні пам'ятки архітектури(Будинок профспілок) міський голова Полтави, разом з "однодумцями", вирішив побудувати на місці бомбосховища та дитячої школи боротьби ім.Шемякіна І.В., багатоповерховий будинок.
Переорієнтація під комерційну діяльність історичної пам’ятки означає для Кадетського корпусу його фактичне розвалення під виглядом реконструкції, і зведення на його місці торгового центру, який не лишить на своєму місці жодної історичної цеглини. Без глибокої переробки, «з нуля» будівля під бізнес не годиться, а лишити її на громадські потреби схоже не дають «особисті потреби» мера Олександра Мамая.
На нашу думку, міський голова Олександр Мамай, через своїх підлеглих, зумисно не підпускає до Кадетського Корпусу реконструювальників для того, щоб здати історичну пам’ятку комерційникам, які намагаються облаштувати там все що завгодно – від офісів до торгових лав, але тільки не на громадську користь.
Андрій Матковський,бувши на той час міським головою, теж "реконструював" пам'ятку архітектури, в якій розмістився міськвиконком, добудувавши до нього ще більше, за площею, приміщення.Але вже його власне. З кожного квадратного метру якого він кожного дня отримує орендну плату.
"Реконструював"до власної кишені Матковський, як і Мамай, майже всю комунальну нерухомість міста.
З будинком профспілок вже вирішили. Черга за Кадетським Корпусом?
Спеціально для "Останнього Бастіону",
Микола Зозуля.
