Полтавське телебачення про книгу, видану разом із "Останнім Бастіоном"

Нещодавно відбулася презентація книги молодого полтавського поета Сергія Нагорного, виданої за сприяння ГО "Останній Бастіон". Захід  висвітлювали кілька телеканалів, зокрема "Лтава", що зробила репортаж про подію:

«Червона хустка» може бути символом квітучої, веселої душі українки, рідної домівки, матері, любові. А ще - це назва дебютної збірки молодого поета Сергія Нагорного. Днями він представив її у Полтавському Національному педагогічному університеті імені Короленка.

Автор родом зі Слов’янська, тривалий час живе і навчається у Полтаві, його душа – мов на шпагаті між цими двома локусами, тягнеться до осягнення таких схожих і таких відмінних менталітетів Сходу і Центру України.

До цієї збірки увійшли вірші за останні 2 роки; здебільшого це інтимна лірика. Дівчина мрії у віршах Нагорного залишається безіменним ідеалом, вона буває дуже різною, однак під час виступів Сергій наголошує: має лише одну музу. Автор, хоч сам родом зі Сходу країни, прагне уникати будь-яких спекуляцій на тему війни. Втім, однозначно відмовитися від антивоєнного пафосу не вдається.

Це перша збірка поета, раніше публікував свої вірші хіба у соцмережах. Видатися хлопцеві допомогли благодійники та знайома дизайнерка.

Червона хустка – наскрізний елемент в усій збірці. Сергій вимережив вірші-хустку як подарунок читачам, акумулювавши в поезіях почуттєвий світ, світ, сповнений асоціативних образів любові-чекання, любові-прозріння, любові-злету. Більшість поетових віршів не мають заголовків. Це тому, що автор не хоче навіть у дрібницях впливати на інтерпретації читачів. Сергій Нагорний не цурається публічних виступів, тут і зараз творячи перфоменс, часто поєднує декламацію і музику. На презентації йому в цьому допомагали друзі.

Ділячись планами на майбутнє, Сергій зазначив, що зараз ліпше пишеться проза, а не вірші, прозовий стиль допомагає відточувати журналістика, інтернет-блогінг… тож, можливо, наступною буде збірка есеїв.

ОДТРК "Лтава"