Помер дисидент та Герой України Степан Ількович Хмара
Останнім часом він тяжко хворів, але залишався політично активним.
Сьогодні, 21 лютого, стало відомо про смерть депутат чотирьох скликань, Героя України, багаторічного політв'язня радянських концтаборів та співавтора Конституції України Степана Хмари.
Про це повідомила його дружина Роксолана Хмара.
Правозахисник помер на 87-му році життя.
«Не хочу у це повірити. Не хочу це писати. Мій найдорожчий у світі чоловік помер. Все.
Ми всі робили все, що могли і навіть більше. Ми так хотіли, щоб він був з нами, коли проголосять нашу Перемогу! Я так хотіла бачити його щасливе обличчя! Його прекрасне обличчя! Бо він був таким красивим навіть у свої 86. Його голубі очі вже не були такими чисто голубими, але все ж бездонними. Він так любив Україну і українців. Він рвав свою душу і серце за неї. І Україна підніметься з попелу, вона Воскресне! Я знаю…», – написала пані Роксолана.
Останнім часом Степан Хмара тяжко хворів. Восени йому підтвердили непростий діагноз. Згодом громадськість просили допомогти родині фінансово для лікування важкої хвороби та проведення хіміотерапії.
Степан Ількович народився 12 жовтня 1937 р. у селі Боб'ятин Львівської області. Вищу освіту здобув у тоді Львівському медичному інституті за фахом стоматолога.
У 1972 році почав брати участь у випуску підпільного журналу «Український вісник» та займався поширенням самвидаву, а вже в 1975 році його вперше спробували арештувати, але тоді справу закрили через відсутність доказів.
У 1980 році Степана Хмару арештували та засудили до 7 років позбавлення волі та 5 років заслання за статтею «антирадянська агітація та пропаганда».
Вийшовши на волю у 1987 він активно долучився до відтворення української Гельсінкської групи, був учасником руху легалізації Української греко-католицької церкви та національного руху.
Навесні 1990 року Степана Хмару було обрано депутатом Верховної Ради України. Того ж року Степан Хмара разом із Левом Лук'яненком та Михайлом Горинем створили Українську республіканську партію.
Восени 1990 року долучився до Революції на граніті – голодував разом із студентами на Майдані в Києві.
Тричі обирався народним депутатом Верховної Ради України І, ІІ та IV скликань.
Зокрема з грудня 2001 року був заступником голови партії «Батьківщина», з якої вийшов навесні 2005 р. через конфлікт щодо політики партії у парламенті.
У 2006 році Степану Хмарі було присвоєно звання Героя України із врученням Ордена Держави «За визначні особисті заслуги у боротьбі за відродження незалежності української державності, відданість ідеалам свободи і демократії».
Степан Ількович був активним учасником Помаранчевої революції і Революції Гідності.
Редакція «Останнього Бастіону» висловлює щирі співчуття рідним і близьким Степана Хмари. Нехай Всевишній прийме до свого небесного воїнства щирого патріота України!
