Понесло сумного мустанга, а ірже коник Пржевальського
Ми з вами, шановні однодумці, вже як ота суцільна єГалька з анекдоту, котру єДід так затуркав, що вона й сама не відає, що єтворить.
Атож, біс його знає, наскільки гарною є й оця новина: десятигодинні берлінські посиденьки політичних радників лідерів нормандської четвірки за участю реального президента України (і не плутайте габарити «каптьорщика» з «найвеличнішим» пшиком) очікувано завершилися непідписанням хоч би чого-небудь – ні тобі Кючук-Кайнарджійського миру, ні Ялти, ні Версалю.
Сокира війни висить над люлькою миру: то й знову переобраний Штайнмаєр її гойдне, то Поппінс-Верещук на ній повисне. Поки що й усі прогнози ̶ коню під хвіст. Як наші нажахані: «От же ж – здадуть паразити!», так і їхні – із загляданням у баньки бункерного щура. Поки що виходить по-Троцькому: «ні війни, ні миру». З перспективою нових посиденьок.
Сумний мустанг із зовнішньої ординської стайні на кличку Лавр хвицьнув копитом на нашого усього із себе закордонного поні Кулю, понесло огира: «… це вже точно школа Геббельса, а може, навіть перепльовує мистецтво головного пропагандиста Третього рейху…».
Ну, на нашого поні, у котрого ні ваги, ні місця на тлі каптьорщика, сумний мустанг визвірився через натяк пана Кулеби на неможливість перебування України на одному гектарі з ушльопками з т. зв. «ДЛНР». І то вже справа Кулі, який погодився на роль лакмусового папірця у «мінських іграх», реагувати чи ні на плювок Лавра. Утреться.
Ми ж про зашквар. Несподівано над країною, занімілою від грядущої смартфонної манни із зелених небес впереміж з «точками-у», «смершами» та «іскандерами» у якості бонусу, пролунало іржання такого собі коника Пржевальського! Відразу зауважимо, що, як на нас, лідерові парламентської партійної стереобільшості діджею Брауну Арахамії навіть до поні Кулі ще рости та рости.
На нього, горопашного, знову накотило. На шоу Єгора Гордєєва «Твій вечір» на 1+1 на скаргу ведучого щодо заборони розпивати алкоголь під час телешоу фракційний бугор запропонував: «Ну, давайте ми поміняємо закон...».
Звісно, небайдужі миттєво розширили межі застосування арахаміївської новели: дайош роздачу коксу у сесійній залі!, за кермо з трьома проміле!, амфетамін – до списку вованової тисячі!, є-депутату – по є-бабі! тощо.
А ми шкодуємо сердешного. Ну, чого ви, порохоботи шоколадні, насіли на чоловіка? Вириваєте з контексту мрію наркозалежного? Його шеф вже давно у прострації – тверезим городити про «майські шашлики» напередодні біс його знає чого неможливо в принципі.
