Попівсько-люмпенське свавілля
Катерина Ямщикова занурює Полтаву у середньовіччя, а то й глибше — у безпробудну темряву варварства...
Істина потрібна лише жменьці мислячих, а натовп повинен тільки вірити, ну, а у що - то вже не має великого значення. Головне, щоб люди підкорялися. А що їм при цьому подається це вже є другорядним. Істина - небезпечна. Світ завжди тримався на брехні... Головне, щоб ця брехня була досить цікавою, щоб змогла за собою вести «недалекі уми».
Якщо при цьому Ви почнете доводити натовпу справжню істину, яка спростовує їхню віру, невідомо у що, вас же і розірве на частини той самий натовп...
Павло IV. У світі Джанп'єтро Караффа
Рішенням Полтавської міської ради від 29 грудня 2023 року було передано в оренду управління Полтавської Єпархії УПЦ (ПЦУ) Будинок академіка Глейзера за адресою: вулиця Соборності, 3, у місті Полтава.
Будинок було передано в оренду строком на 25 років (до 2058 року).
Нагадаємо, що 8 серпня 2024 року до Маєтку лікаря-окуліста Акіма Глейзера, який має статус пам'ятки архітектури, підігнали автовишку та почали облаштовувати енергомережі, пробурюючи дірки у фасаді. Комунальники виконували наказ «згори».
Облаштуванням енергомереж займаються представники Полтаваобленерго разом із духівниками єпархії. При цьому вони відмовилися надавати дозвільні документи на проведення робіт на пам'ятці архітектури заявивши, що отримали на це вказівку від Катерини Ямщикової.
Журналістами «Останнього Бастіону» було подано заяву про вчинення злочину, передбаченого ст. 298 ККУ (незаконне проведення пошукових робіт на об'єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини), за який передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років.
Будинок Глейзера — один із найцікавіших будинків Полтави, які є на державному обліку пам'яток архітектури місцевого значення, і який знаходиться сьогодні в жахливому стані. Подібних в обалсному центрі не лишилося через дії корумпованих чинуш.
Але попри наявний статус пам'ятки архітектури місцевого значення, місцева влада не поспішала проводити його реконструкцію. Ніколи займатися благоустроєм, є нагальніші справи.
Довідково:
Відповідно до інформації доцента кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидата архітектури Артура Арояна та наукового співробітника науково-дослідного відділу пам'яткознавства Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олександра Лимаря, у містобудівній структурі об'єкт розташований в історичному середмісті, на території пам'ятки археології національного значення «Городище та поселення багатошарові» 9 ст. до н. е. — 4 ст., 9-13 ст., 14-17 ст. в зоні охорони археологічного культурного шару.
Будинок споруджено на початку ХХ ст. на вулиці Олександрівській (нині Соборності), як житловий із лікувальними приміщеннями на першому поверсі. Двоповерховий, із цокольним поверхом, у художньому образі якого використані стильові елементи романтичної течії модерну неоготики. Стіни виконані із червоної облицювальної цегли. Композиція фасаду — асиметрична.
У період 1920-1941 років відбулося перепланування першого поверху під житлові квартири; впродовж 1947-1952 років виконані проєктні та відбудовчі роботи з розташуванням на першому поверсі конторських приміщень, на другому — житлових квартир. 2013 року до дворового фасаду пам'ятки архітектури, під виглядом реконструкції сходів, було прибудовано близько 1000 квадратних метрів житлової забудови.
Кримінальну справу за фактом самовільного будівництва та іншими статтями кримінального кодексу вело слідче управління ГУ НП. Але прокурори обласної прокуратури вважали цю справу дуже солодкою і з'їли її, разом з усіма доказами.
Лікар-окуліст Акім (Хаїм) Аронович Глейзер практикував у Полтаві з 1908 року, але в інших приміщеннях. У власному будинку на першому поверсі лікар приймав хворих протягом 1913-1916 років, на другому жив разом із родиною. Лікар страчений гітлерівськими окупантами 28 вересня 1941 року. Наразі місце його поховання невідоме.
Загалом будинок — це типовий приклад малоповерхових житлових особняків XІХ — початку ХХ століть у Полтаві, цінність якого підвищується виразною пластикою фасадів, кольоровим та стильовим вирішенням будівлі, а також відсутністю на даний час збережених об'єктів такого типу на початку вулиці Соборності. В інтер'єрі збереглися автентичні сходи з кованим огородженням в стилі ар-нуво (модерн) і масиви двох печей, одна з яких має автентичний димар.
Хочемо зауважити Катерині Ямщиковій, яка тимчасово виконує обов'язки міського голови, що у Полтаві немає організованого простору для дитячих гуртків, спортивних секцій і т.д. Обіцяні ще Олегом Синєгубовим танцювальна студія та балетна студія так і не з'явилися, а школа боротьби Авангард досі розміщена у конюшні колишнього генерал-губернатора.
Але Катерина Ямщикова, разом із депутатами Полтавської міської ради, вирішили віддати Маєток лікаря-окуліста Акіма Глейзера під проведення богослужінь.
Хто ж буде проводити богослужіння у самому центрі Полтави?
Уповноваженою особою Управління Полтавської Єпархії УПЦ (ПЦУ) є Бубнюк Валентин Леонідович (Митрополит Полтавський і Кременчуцький Федір).
Зауважимо, що Управління Полтавської Єпархії УПЦ (ПЦУ) вже користується 5 об'єктами нерухомості у Полтавській області та має величезне приміщення у самому центрі Полтави.
Завдячуючи Аллі Бережній, яка очолювала регіональне відділення Фонду державного майна України у Полтавській області, Полтава втратила кілька десятків об'єктів нерухомості.
Саме за її каденції на цій посаді було незаконно «приватизовано» чимало об'єктів державного майна у Полтавській області. Серед іншого, вона незаконно передала Полтавській єпархії УПЦ КП будівлю карамельного цеху та будівлю адміністративного корпусу (за адресою вул. Спаська, 10), що обліковувались на балансі ПАТ «Полтавакондитер» як державне майно.
Тоді «Останній Бастіон» вимагав повернути вкрадені у народу об'єкти нерухомості.
Історичну будівлю за адресою — вулиця Спаська, 9 — разом із попом захопив і фейковий благодійний фонд любителя шпрот та хамону Валерія Головка. Досудове розслідування по цій кримінальній справі «розслідувалося» НАБУ, а потім було передано до Національної поліції, де досі «розслідується».
Бюджет міста втратив щонайменше 50 млн грн, а справа й досі розслідується. В історичній будівлі на Спаській, 10, було організовано «культурний простір» Містохаб, яки займається благодійною комерційною діяльністю.
Співорганізаторами Містохабу стали Бубнюк Валентин, депутатка Полтавської обласної ради Наталія Гранчак та Альона Гончаренко (яка підтримувала Слуг Народу на виборах 2019 року).
Бубнюк та Гранчак з 2014 року не можуть відзвітуватися про витрачені кошти.
2015 року «Останній Бастіон» звернувся до Полтавського батальйону небайдужих із проханням надати звіт щодо зібраних-витрачених коштів за період 2014-2015 років.
На що Бубнюк заявив, що ПБН є уцерковленою організацією, а Церква ніколи і ні перед ким не звітувалася.
Нагадаємо, що Альона Гончаренко, за сприяння міністра Федорова, захопила приміщення ЦНАПУ у центрі Полтави, яке за 75 млн гривень прибудували до ОДА Тимофій Голбан та його ОЗУ.
«Дія.Бізнес» кілька років за безцінь орендує приміщення, де надає комерційні послуги підприємцям. При цьому для самого ЦНАПУ там довго не могли знайти місце.
Прикметно, що у команді Містохабу перебувала і секретар Полтавської міської ради Катерина Бабіч (Ямщикова).
У 2023-2024 роках Полтавська міська рада ухвалила більше 10 рішень про оренду комунального майна громади міста.
Для гуртків, спортивних секцій та закладів освіти було встановлено мінімальний строк оренди (5 років), а релігійні організації отримували комунальне майно в оренду на 25 та 50 років.
Зауважимо, що навіть на святкові богослужіння у Свято-Успенському кафедральному соборі Полтави приходять кілька десятків вірян, а не сотні, як переконують попи.
Тож, для чого Катерина Ямщикова віддала Федору Бубнюку ще одне історичне приміщення у центрі міста?
2023 року «Колегіум Домініон» звернувся до Полтавської міської ради із проханням передати спалений Будинок Полтавського дворянського зібрання на баланс Колегіуму, який би відремонтував приміщення та обладнав його для навчання дітей.
Але Полтавська міська рада відповіла... відмовою!
Додамо ще дьогтю, згадавши, що у полтавському маєтку єврея Глейзера вітчизняні нувориші-сіоністи повсякчас заважали дітям гризти граніт науки. Ба більше: влада свідомо відрізала студентам вишу-переселенцю з Луганська світло, пропонуючи отримувати його виключно від Сонця.
Фактично, знання здобували у короткий денний проміжок і теплу пору року, бо взимку також відчувалися проблеми з опаленням. Дякуючи небайдужій сім'ї меценатів, справу із постачанням енергетики залагодили.
Вочевидь Бубнюк, Ямщикова, Гранчак та інші ситуативні ура-патріоти розраховують на коротку пам'ять і безграмотність українців Полтави. Запевняємо, що вони помиляються, як біблійні фарисеї, котрі мудрість проміняли на брудне золото.
Слід пам'ятати, що для манкуртів усіх мастей освіта дітей не є пріоритетом. Ось, чому починаючи від 24 серпня 1991 року в Україні стабільно закривалися та руйнувалися всі освітні заклади.
Влада під вивіскою «оптимізації та реформування» галузі взяла курс на дебілізацію українського народу, повернення його до стану покірної юрби. Так, найбільше кількість шкіл скоротилася за каденції узурпатора Віктора Януковича — офіційно мінус 300 по всій країні.
Негативну статистику не зупинили після Революції Гідності та російського воєнного вторгнення. Петро Порошенко і Володимир Зеленський пояснювали зменшення втратою територій та демографічною кризою. (Як зручно, погодьтеся).
У зв'язку із цим чортам у рясах (незалежно від конфесійної приналежності) навпаки видавалися дозволи на розбудову культових споруд, де до нині пропагують переписане сектантами Святе Письмо. Переважна більшість вірян не те, що не знають істинного вчення Ісуса Христа, але й навіть не читали його.
Зауважимо, що з 2022 року в Україні значно зменшилася кількість закладів освіти. Основні освітні статистичні дані (2021/2023 навчальні роки):
Дошкільна освіта
Показники |
Станом на 01.04.2022 |
Станом на 01.04.2023 |
Кількість закладів дошкільної освіти (ЗДО), од. |
14 974 |
10 302 |
Кількість вихованців, осіб |
1 111 358 |
739 722 |
Кількість педагогічних працівників, осіб |
138 772 |
102 832 |
Загальна середня освіта
Показники |
Станом на 05.09.2021 |
Станом на 01.04.2023 |
Кількість ЗЗСО, од. |
13 991 |
12 929 |
Кількість опорних закладів, од. |
1 239 |
1279 |
Кількість філій опорних закладів, од. |
1 795 |
1597 |
Кількість приватних закладів ЗЗСО, од. |
406 |
406 |
Кількість учнів, осіб |
4 230 358 |
3 985 866 |
Кількість вчителів, осіб |
434 755 |
387 988 |
Професійна освіта
Показники |
Станом на 01.03.2022 |
Станом на 31.01.2023 |
Кількість закладів П(ТО)О, од. |
694 |
670 |
Кількість педагогічних працівників, які беруть участь у навчально-виховному процесі, осіб |
31 457 |
30 201 |
Кількість здобувачів освіти, осіб |
243 825 |
230 474 |
Вища освіта
Показники |
Станом на 10.02.2022 |
Станом на 31.12.2022 |
Кількість ЗВО (університети, академії, інститути), од. |
336 |
332 |
· державні |
194 |
191 |
з них у підпорядкуванні МОН |
134 |
133 |
· комунальні |
26 |
25 |
· приватні |
117 |
116 |
Заклади фахової передвищої освіти, од. |
252 |
740 |
з них у підпорядкуванні МОН |
85 |
138 |
Загалом кількість здобувачів (ЗВО, ЗФПО, ВСП), осіб |
1 335 690 |
1 444 453 |
Окремо зауважимо, що подібні за стартовими умовами розвитку до українців європейські нації (чехи, фіни, каталонці, хорвати) змогли вибороти своє місце під Сонцем опріч тиску поневолювачів (внутрішня й зовнішня окупації) та Церкви. Для цього вони озброїлися народною освітою, котру від середини XIX століття акцептували так звані будителі.
Нашій нації не пощастило. До сьогодні замість шкіл постають в Україні все нові й нові культові споруди, в яких відкриваються крамниці для збагачення Бубнюків, Ямщикових, Головків.
Освіта і наука занедбані, система національної педагогіки та виховання дітлахів занепадає, бо покручі орієнтовані на тотальний визиск. Їм кортить перетворити людей на отару, а багату країну на випалену пустку, куди прийде народ без землі.
Влада й віра. Віра й влада. Чи може бути віра в продажну владу? Чи може бути віра, коли, задля отримання матеріальних цінностей, брешуть її провідники?
Набудовані в кожному місті, містечку, селі церкви, а фактично магазини неоподаткованої торгівлі золотом, сріблом, прикрасами, заговорами, приворотами, та іншими речами з широкого інструментарію юдейського поневолення, завдячуючи просвітництву науки, на щастя втрачають свій магічний вплив на малоосвічене населення.
Юдейська тематика світового панування сіоністів, за посередництва церкви, як «самобогообраного народу» знаходить спротив в численних студентських заколотах по всьому світові.
Матеріальна Церква, яка займається захопленням і руйнуванням культурних і матеріальних цінностей, не заслуговує на віру.
Бо церква, за словами протоієрея Джона Еріксона не є місцем відвідування, а є ознакою єднання людей, причасних до Бога.
Не зважаючи на повторні погрози «святого владики» матеріал підготовлений, і опублікований.
Валентин Леонідович, хто не боїться, тому не треба брехати. Це відносно «богослужінь» у маєтку вбитого гітлерівцями академіка Глейзера.
І насамкінець.
Мені не байдуже, що влада ямщиків, попів та дегенератів робить з моїми податками, моїм містом, моїм життям.
Саме тому маю честь опонувати цій сворі.