Зелені ямщики нищать Полтаву
Полтаву перетворили на місто, у якому замість колишньої культурної, наукової спадщини панує хаос, породжений люмпеном.
Будинок Глейзера – один із найцікавіших будинків Полтави, які є на державному обліку пам'яток архітектури місцевого значення, і який знаходиться сьогодні в жахливому стані.
Але попри статус пам'ятки архітектури місцевого значення місцева влада не поспішала проводити його реконструкцію.
Довідково:
Відповідно до інформації доцента кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидата архітектури Артура Арояна та наукового співробітника науково-дослідного відділу пам’яткознавства Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олександра Лимаря, у містобудівній структурі об’єкт розташований в історичному середмісті, на території пам’ятки археології національного значення «Городище та поселення багатошарові» 9 ст. до н. е. – 4 ст., 9-13 ст., 14-17 ст. в зоні охорони археологічного культурного шару.
Будинок споруджено на початку ХХ ст. на вулиці Олександрівській (нині Соборності), як житловий із лікувальними приміщеннями на першому поверсі. Двоповерховий, із цокольним поверхом, у художньому образі якого використані стильові елементи романтичної течії модерну неоготики. Стіни виконані із червоної облицювальної цегли. Композиція фасаду – асиметрична.
У період 1920 – 1941 років відбулося перепланування першого поверху під житлові квартири. Упродовж 1947 – 1952 років виконані проєктні та відбудовчі роботи з розташуванням на першому поверсі конторських приміщень, на другому – житлових квартир.
У 2013 році до дворового фасаду прибудований двоповерховий об’єм із підвалом (рішення виконкому Октябрської районної у м. Полтава ради № 89 від 15.03.2005) на всю висоту будинку, в якому розташовані кілька житлових квартир. Новобудова повністю перекриває стіну дворового фасаду, проте за його межі не виходить. Добудована частина має подібні до історичного будинку членування та деталізацію фасадів, об’єднана з первісним об’ємом вінцевим карнизом і похилим дахом із мансардою.
Лікар-окуліст Акім (Хаїм) Аронович Глейзер практикував у Полтаві з 1908 року, але в інших приміщеннях. У власному будинку на першому поверсі лікар приймав хворих протягом 1913-1916 років, на другому жив разом із родиною. Лікар страчений гітлерівськими окупантами 28 вересня 1941 року. Наразі місце його поховання невідоме.
Загалом будинок – це типовий приклад малоповерхових житлових особняків ХІХ – поч. ХХ ст. у м. Полтава, цінність якого підвищується виразною пластикою фасадів, кольоровим та стильовим вирішенням будівлі, а також відсутністю на даний час збережених об’єктів такого типу на початку вулиці Соборності. В інтер’єрі збереглися автентичні сходи з кованим огородженням в стилі ар-нуво (модерн) і масиви двох печей, одна з яких має автентичний димар.
У лютому 1993 року рішенням Полтавської міської ради народних депутатів приміщенню надано статус пам’ятки історії та архітектури місцевого значення.
У липні 2021 року розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації будинок внесено до Переліку об’єктів культурної спадщини, як щойно виявлений об’єкт історії та архітектури – Будинок Акіма Глейзера.
Але місцева влада не поспішала з укладенням охоронного договору та не вживала жодних заходів для збереження архітектурної пам'ятки.
З 2022 року Полтавська обласна прокуратура намагалася змусити Полтавську міську раду укласти охоронний договір.
У червні 2023 року заступник керівника Полтавської обласної прокуратури, діючи в інтересах держави в особі Департаменту культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Полтавської міської ради, в якому, з урахуванням уточнень, просив суд зобов`язати відповідача протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Департаментом культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації охоронний договір на щойно виявлений об`єкт історії та архітектури місцевого значення - Будинок академіка Глейзера по вул. Соборності, 3 у м. Полтаві на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768.
Тільки 03 січня 2024 року між Департаментом культури і туризму Полтавської облдержадміністрації та Управлінням майном комунальної власності міста підписано охоронний договір №30 стосовно частини об`єкта культурної спадщини (нежитлові приміщення на 2-му поверсі площею 293,0 м2) «Особняк лікаря-окуліста Акіма Глейзера» (щойно виявлений об`єкт архітектури), що розташований за адресою: вул. Соборності, 3, м. Полтава.
У зв'язку з цим суддя Полтавського окружного адміністративного суду закрив провадження у справі.
У Полтаві вже зруйновано:
Петровський Полтавський кадетський корпус:
Особняк Кірхи (Будинок старости):
Особняк Бахмутського:
Музичні класи Базилевича:
Будинок дворянського зібрання:
ДЮСШ «Авангард» імені І.В. Шемякіна»:
Тепер черга дійшла і до Особняка лікаря-окуліста Акіма Глейзера.
8 серпня до пам'ятки архітектури підігнали автовишку та почали облаштовувати енергомережі, пробурюючи дірки у фасаді.
Облаштуванням енергомереж займаються представники Полтаваобленерго. При цьому вони відмовилися надавати дозвільні документи на проведення робіт на пам'ятці архітектури заявивши, що отримали на це вказівку від Катерини Ямщикової.
Ось так представники обленерго нападають на журналістів, які фіксували процес знищення пам'ятки архітектури.
А представники поліції спокійно за цим спостерігали.
Нами було подано заяву про вчинення злочину передбаченого ст. 298 ККУ, за який передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років.
Хочемо зауважити, що законодавством України визначена система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку, запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об’єктів культурної спадщини.
До таких об’єктів належать і пам’ятки за видами архітектури та містобудування. Їх охорона є функцією держави. Охорона поширюється в межах території України на пам’ятки всіх історичних епох, будь-якого ступеня збереженості, будь-якої функціональної групи (громадські, житлові, сакральні, військові, виробничі, транспортні та інші споруди), будь-якого типу (окремі споруди, комплекси та ансамблі, визначні місця) і будь-якої категорії (місцевого, національного значення, всесвітньої спадщини).
Відповідно до цих принципів пам’ятку заборонено руйнувати, знищувати, пошкоджувати, змінювати. Охорона пам’ятки передбачає убезпечення її від негативної дії природних і техногенних чинників (зсувів ґрунту, підтоплення, забруднення довкілля, аварій, ударів блискавки, пожеж), а також фізичну охорону.
Охорона пам’ятки включає збереження її історично сформованого архітектурного і природного середовища.
Стаття 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначає порядок утримання та використання пам'яток культурної спадщини. Відповідно до статті власник або уповноважений ним орган, користувач, зобов'язані утримувати пам'ятку в належному стані, своєчасно проводити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору. Використання пам'ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам'ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби.
Статтею 26 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначено, що усі роботи щодо консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосування пам'яток місцевого значення здійснюються за наявності письмового дозволу органу виконавчої влади обласної, міської державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, на підставі погодженої з ними науково-проектної документації.
Науково-проектна документація розробляється спеціалізованою організацією, що має відповідну ліцензію на виконання зазначеного виду робіт.
Після розробки науково-проектної документації на проведення робіт на пам’ятках вона підлягає погодженню органом охорони культурної спадщини. Відповідно до Державних будівельних норм України А.2.2-14:2016 визначений склад та зміст науково-проектної документації на реставрацію пам'яток культурної спадщини, яка погоджується місцевим органом охорони культурної спадщини.
Роботи із збереження об'єктів культурної спадщини проводяться згідно з реставраційними нормами та правилами, погодженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини - Міністерством культури України.
Будівельні норми та правила застосовуються у разі проведення робіт із збереження об'єкта культурної спадщини лише у випадках, що не суперечать інтересам збереження цього об'єкта.
Статтею 14 Закону України «Про архітектурну діяльність» визначено, що головний архітектор міста, району погоджує містобудівне та архітектурне проектне рішення об'єктів, розташованих в історичній частині міста, історичних ареалах, на магістралях та площах загальноміського значення.
П.п. 14, ст. 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначено Повноваження центральних органів виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини:
- погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам’ятках національного значення, їх територіях, в історико-культурних заповідниках, на історико-культурних заповідних територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об’єктах культурної спадщини;
Але полтавським манкуртам та зеленим ямщикам, як і їх сонцесяйному лідору, плювати на закон.
Мамаї, ямщики, денщики, та інші арахамії руйнують не лише тіло Полтави, вони руйнують її душу.
Полтаву перетворили на місто, у якому замість колишньої культурної, наукової спадщини панує хаос, породжений люмпеном.
Полтавці врешті мають визначитись, чи потрібно їм місто привид, чи все ж, вони бажають мати комфортне та безпечне європейське місто.
