Посткризовий Китай повертається на вершину світової політики

Поки Європа та США повністю зосереджені на боротьбі з пандемією COVID-19, «Великий Дракон» на Сході поступово відновлює свої докризові позиції та вже готовий до існування у новій посткарантинній реальності.

На відміну від країн Західного світу китайська економіка є куди більш керованою та регульованою, що впливає на темпи її відновлення після просідання. Тепер же Пекін отримав можливість отримати зиск зі світових економічних проблем.

Саме Китай виступив головним бенефіціаром нафтового протистояння Москва − Ер-Ріяд − Вашингтон, скориставшись низькими цінами на сорт нафти Urals та повним обвалом цін у Європі. За даними Reuters, з посиланням на дані трейдерів, у квітні Пекін планував закупити 1,6 мільйона тонн російської сировини.

Це новий місячний рекорд поставок «чорного золота». У січні 2020 року вони склали 1,2 тонни на місць. У той же час у фінансовому еквіваленті експорт сирої нафти з РФ до Китаю знизився на 28% у порівнянні з січнем минулого року. Таким чином КНР використав обвал цін на нафту для значного поповнення своїх стратегічних запасів.

Швидка «маленька переможна війна» з епідемією (у масштабах більш як мільярдного населення країни 10 тисяч загиблих – це лише особиста трагедія для рідних) посилила авторитет Сі Цзіньпіня як «батька нації», що врятував народ від смертельної загрози.

Блокада конгломерацій з мільйонним населенням, тотальна перевірка населення на температуру, застосування нових технологій, мобілізація останніх технічних засобів задля контролю над населенням, розробка тест-системи та відпрацьована схема пошуку усіх, хто контактував з інфікованим. Швидке реагування та жорсткі дії принесли результат. Пандемія пішла на спад. Фактично, Китай в режимі реального часу відпрацював роботу держави в умовах біологічної війни.

Ще одним успіхом китайської влади стало припинення повномасштабних протестів у Гонконгу, які заважали остаточній інкорпорації міста у склад єдиної країни у майбутньому.

Китай і раніше входив у список світових лідерів та активно проводив сплановану політику колонізації у країнах Третього світу. Чого варта лише ініціатива  «Один пояс, один шлях» та оригінальний підхід Пекіну до вкладання інвестицій в інфраструктуру держав, які потребують фінансової допомоги.

Медичні вантажі з Китаю прибувають у країни Південної Америки, Європи та Азії, фактично охоплюючи всю планету. Загалом, за словами китайського посла в Україні Фан Сянчжуна, його батьківщина «надала екстрену допомогу майже сотні країн, включно з Україною».

Таким чином, КНР виступає ледь не рятівником для населення ряду держав у різних частинах земної кулі. А уряди цих країн можуть розраховувати на підтримку слабкої економіки за рахунок фінансових вливань із Пекіну. Звичайно, вищезазначені кроки значно підсилюють позиції духовних синів Мао на міжнародній арені, витісняючи головного конкурента – США, які в цей час самі зазнають значних економічних збитків через пандемію.

На цьому тлі інтерес викликає доповідь незалежного британського громадського об'єднання Товариство Генрі Джексона (Henry Jackson Society), згідно якої КНР має бути притягнуто до відповідальності відповідно до міжнародного права за умисні приховування фактів щодо пандемії коронавіруса, яка привела до понад 60 000 смертей та трильйонів доларів економічного збитку.

Експерти закликають політиків країн G7 подати позови у міжнародні інстанції включаючи ООН та Міжнародний Суд, із залученням Постійної палати третейського суду та Світової організації торгівлі стосовно виплати компенсацій на загальну суму понад 6,5 трильйони доларів США.

Однак, навряд чи КНР дійсно піде на подібні поступки. Тим більше на фоні зниження економічної та політичної міці західних країн під час пандемії.

Спеціально для «Останнього Бастіону»