Повітряна війна Трампа проти Ірану досягає своїх меж — Politico
Конфлікт заходить у глухий кут.
Нещодавня погроза президента США Дональда Трампа бомбардувати іранську інфраструктуру навряд чи злякає Тегеран — навпаки, вона підкреслює обмеженість того, чого можна досягти лише за допомогою повітряної війни, пише Politico.
Адміністрація Трампа дедалі більше розчаровується через відмову Ірану йти на поступки. Протягом останнього місяця сторони посилили атаки в боротьбі за контроль над Ормузькою протокою — важливим водним шляхом для постачання енергоносіїв. Тепер Трамп пообіцяв завдавати ударів по «одному мосту або одній електростанції» за кожне судно, атаковане в Перській затоці.
Однак через п’ять місяців після початку масштабної повітряної кампанії США проти Ірану Тегеран не відмовився від своїх претензій на протоку. Також Міністерство війни США не змогло повністю позбавити іранський режим можливості завдавати ударів безпілотниками та ракетами по союзниках США в регіоні.
Якщо адміністрація Трампа не наважиться різко підвищити ставки — можливо, шляхом суттєвого розширення переліку допустимих цілей або навіть розгортання сухопутних військ, — нинішній цикл американських атак та іранських ударів у відповідь, імовірно, триватиме без чіткої стратегії завершення війни чи зрозумілого плану виходу з неї для Білого дому.
«Ми бачили, що, коли США застосовують силу нерішуче або поступово, це лише затягує конфлікт і збільшує ризик», — зазначив один із колишніх військових.
Наразі не спостерігається накопичення сухопутних військ США в регіоні, яке б указувало на підготовку до потенційного наземного вторгнення.
«Наразі президент Трамп зосереджений на тому, щоб змусити Іран відповісти за порушення меморандуму про взаєморозуміння та постійні терористичні акти в Ормузькій протоці. Крім того, президент Трамп змусить Іран відповісти за нещодавню загибель американських солдатів. Ці нищівні удари триватимуть, доки президент не вирішить інакше, але переговори між нашими країнами також тривають», — заявив представник Білого дому.
Історично повітряні удари доводили свою ефективність у знищенні конкретних цілей, але були менш дієвими, коли йшлося про зміну режиму або досягнення стратегічної перемоги над ворогом.
«Я вважаю, що ми усвідомлюємо межі можливостей авіації, оскільки фактично опинилися в патовій ситуації», — заявив сенатор-демократ Браян Шац міністру війни США Піту Гегсету та голові Об’єднаного комітету начальників штабів генералу Дену Кейну під час слухань у вівторок, 21 липня.
Кейн під час слухань визнав, що «авіація має свої межі», які потрібно враховувати.
Тим часом Тегеран демонструє готовність витримувати американські бомбардування.
Колишня військова юристка Рейчел ВанЛандінгем каже, що розширення або посилення ударів по більшій кількості об’єктів цивільної інфраструктури не змусить іранський режим змінити свою позицію. За її словами, такі удари будуть законними за умови, що атаковані мости чи електростанції мають певне військове призначення.
Наразі немає чітких ознак того, що високопосадовці з обох сторін обрали конкретний шлях до виходу з війни. Натомість вони намагаються здобути будь-яку можливу перевагу.
Звісно, повітряна кампанія може багато чого досягти, зазначив колишній глава Центрального командування Збройних сил США Джо Вотел. Але іранське керівництво, схоже, дійшло висновку, що варто й надалі зберігати контроль над Ормузькою протокою.
Розширення повітряної кампанії підвищує ризик загибелі цивільного населення. Після вступу на посаду у 2025 році Гегсет фактично ліквідував Центр передового досвіду з питань захисту цивільного населення при Пентагоні, завданням якого була мінімізація шкоди цивільному населенню під час американських військових операцій.
Критики міністра заявляли, що центр має вирішальне значення для запобігання ризикам для цивільного населення, але Гегсет усе одно пішов на такий крок, скоротивши кількість співробітників, які працюють над цим питанням, із 200 до близько 40. Нинішній персонал майже виключно зосереджений на перевірці повідомлень про жертви серед цивільного населення і більше не займається підготовкою брифінгів перед ударами.
За незалежними оцінками, кількість загиблих серед цивільного населення внаслідок війни США з Іраном становить близько 1 700 людей.
Гегсет, який тривалий час стверджував, що іранські військові зазнали нищівних ударів, під час свідчень у Сенаті у вівторок визнав, що Іран досі має бойові можливості.
«Але масштаби збитків, яких ми їм завдали в межах цієї серії операцій, поставили їх у найгірше становище, в якому вони коли-небудь перебували», — зазначив він.
За словами Гегсета, на сьогодні витрати США на війну з Іраном становили $37,5 млрд. Він виступив за схвалення Конгресом додаткових $67 млрд на військові та інші потреби на додачу до рекордного бюджетного запиту адміністрації на наступний рік у розмірі $1,5 трлн. Міністр відмовився назвати терміни завершення війни.
Згідно з новою розвідувальною оцінкою, чергові раунди американських військових ударів навряд чи змусять уряд Ірану пом’якшити свою переговорну позицію, писала The Washington Post. Аналітики американських розвідувальних відомств також дійшли висновку, що Тегеран і Вашингтон наразі застрягли в невизначеному стані між миром і війною. Така нестабільна динаміка викликає занепокоєння, зважаючи на дедалі смертоносніший характер воєнних дій між двома країнами.
Нинішній курс Трампа на постійне розширення атак, схоже, призвів до патової ситуації. З огляду на глибоку непопулярність війни у США, подальша ескалація з боку Вашингтона, зокрема можливе введення сухопутних військ, створює політичні ризики для Трампа без жодних гарантій військового успіху.
