Про "глибинну корупцію"

Кажуть, що в Україні немає глибинної корупції. І що в нас найкраща антикорупційна інфраструктура в Європі.

Так це правда ж…

Це в якійсь Німеччині чи Британії глибинна корупція. Корупціонери та корупційні оборудки ховаються десь на глибині. Не світяться. Тримаються у місцях, куди не потрапляє сонячне світло. Воно десь на дні, подалі від людських очей. І це не прийнято бути корупціонером, хизуватися статками.

І якщо спливає на поверхню, то здіймається такий галас…

Хіба це наш випадок? Хіба наші корупціонери йдуть на дно, хіба ховаються на глибині?

Та ні. Яке там. У нас корупціонери відкриті й відверті, зухвалі й не ховаються. У нас всі про всіх все знають. Яка ж це глибинна корупція? Все відкрито і прозоро, на видноті. Корупціонери не ховають свої статки, не заморочуються зі способом життя, а корупційні оборудки прості як кут дома. Будинки, машини, годинники й дорогі сумочки. Корупціонери самі волають про те, що вони корупціонери. І пишаються тим.

Тому у нас і не прийнято звільняти корупціонерів. Бо всі знають що то корупціонери ще в момент призначення. І за що ж звільняти людину, яка робить очікувані кроки й нічим вас не дивує. Всі знають, від кого призначають людей, кому треба подзвонити "Better call …" і куди йдуть грошові потоки.

Так що так, нам до глибинної корупції ще йти і йти. Ще не одне велике будівництво має щасливо завершитись….

І правда ж, інфраструктура антикорупційна в нас крута і нова. Головне не зламати, як чудову нову іграшку. Просто цим скучним британцям і німцям вона не потрібна. Вони й так загнали свою корупцію в глибини. А у нас важко боротися з корупціонерами з допомоги корупціонерів і довелось створювати інфраструктуру з нуля.