Про ймовірний мезальянс "Зеленський-Пріґожин"

(Текст подано мовою оригіналу зі збереженням авторської стилістики без виправлень і скорочень).

Тарас Чорновіл: Зеленський аж рвався на переговори.

Ще наприкінці лютого випросив у Лукашенка переговорний майданчик і відпровадив туди Арахамію, який, за моїм оціночним судженням, є зрадник, маю на це підстави. З ним відпровадив Подоляка, який тоді був дуже сильно за переговори, і ще цілу делеґацію. І вони реґулярно їздили туди, як на роботу, на переговори з московитами. Я тоді не один раз писав:

“Не йдіть на ці переговори, якщо не маєте хоч якоїсь надії.Путін під переговори активніше вбиває українців. Як тільки ви йдете на переговори, знайте — додаткові 100 українців загинуть від рук путіна, який таким способом готується до переговорів.”

Ні! Їздили! Врешті підготували справжню державну зраду — це те, що вони презентували у Стамбулі.

А це була справжня державна зрада — інакше цього не можна назвати, плюс конституційний заколот та інші речі. Захід їх заклика́в: “Не їдьте на переговори!”.

Українська влада ту́жилася з цими переговорами як могла, й вони зірвалися тільки тоді, коли ЗСУ прогнали ворога з Київщини, Чернігівщини й Сумщини, і відкрився всьому світові жах Бучі, Ірпеня, Бучанської різні...

Відтак про переговори перестали говорити. І то наша преса писала, що Захід тиснув; на Макрона накинулися, що Макрон вимагає... Макрон обурився і сказав: “Чекайте, я до путіна дзвонив, тому що мене Зеленський особисто просив до нього дзвонити і просити про переговори”.

...Є інший момент, пов’язаний з оцим “переговорним процесом”.

Нещодавно з’явився дуже дивний указ Зеленського, яким він забороняє Зеленському вести переговори з путіним. Хочеться одразу зацитувати Михайла Марковича Добкіна — його фразу “нємножко по-дєбільному тєкст напісан”.

А як інакше? Володимир Зеленський сам собі забороняє вести переговори з путіним.

І всі сказали: чудесно, прекрасно, нарешті в нас не болітиме голова, що він десь із путіним зустрінеться і пробуватиме вести переговори.

Мовляв, усе, історію з Арахамією списано в утиль. От тільки є дві проблеми. Перше. Історію з Арахамією в утиль не списано, Арахамія й далі, хоч і зрадник, є лідером преЗЕдентської фракції, указ Зеленського число 211 чи 213 за цей рік про вповноваження Арахамії та “со товаріщів” на ведення переговорів з росією про ґарантії безпеки з боку росії, а це знаєте, як зветься? Це зветься “під покровительство росії” сісти, під її контроль по суті, під її протекторат.

Його, цей указ не скасовано.

Натомість ми маємо іншу річ. Я поставив питання, й мені сказали, що я у конспірологію граюся: Зеленський заборонив собі зустрічатися з путіним.

А в чиїх інтересах і з ким він збирається зустрічатися? Подоляк уже розшифровує, бо пішов уже скандальний поголос, що йдеться про Пріґожина.

Подоляк сказав: “Ні, бо путін відмовився вести переговори про повернення наших територій, і тому ми будемо вести переговори з наступним президентом.”

Наступний президент теж не вестиме переговорів з Україною, навіть якщо, уявимо казково, ним стане якась Ксєнія Собчак чи Навальний.

Не вестимуть вони переговорів з Україною про повернення наших територій - ми їх відбиватимемо Збройними Силами України, без варіантів. Ніхто там не вестиме переговорів про повернення територій, що їх вони записали у свою конституцію.

Але приїзд Саллівана, на мій погляд, крім 4-5 інших причин, бо дійсно, в Америці дуже невдоволені, Зеленський зробив дуже серйозні проблеми для демократів і Байдена перед виборами — це й Коломойський, та інші речі. Але тема Пріґожина зараз виринає вже п’ятий раз.

І тому є острах, чи не почалася гра у піддавки “Зеленський-Пріґожин”, бо їхні стосунки сягають дуже давніх часів.

Я принаймні знаю про 2019 рік.

Уявіть: три роки лідер “Ваґнеру”, найбільший кримінальний бандит і терорист світу, має контакти з президентом нашої держави в той час, як в нас іде війна з ними.

По-перше, це взаємообмін ботофермами. У 2019 році, коли ще не було ботоферм Подоляка, саме Пріґожинські, “Ольґінські” працювали на перемогу Зеленського. Вони не працювали на Юлію Тимошенко. Вони спочатку працювали проти Порошенка, а потім дуже швидко переорієнтувалися й почали працювати особисто на Зеленського.

Мені здається - це моє припущення, що Подоляківську ферму дотували Ольґінські. Там було дуже багато переплітання, адже я відслідковував такі речі й ловив конкретних персонажів, конкретних ботів, які були й там, і там одночасно, які спочатку були в Пріґожина, а потім перейшли до Зеленського.

Це перша історія, давніша.

Потім, під час так званого Ваґнерґейту Зеленський врятував Пріґожина.

Пріґожин тоді ще не мав такої сили, як зараз, — це зараз він керує кількома губернаторами, це зараз він по суті створив паралельну армію, Ваґнер-центри будуються, він вже стає паралельною владою в росії.

А тоді було ще кілька приватних військових компаній, які хотіли його з’їсти. Якби тоді відбувся цей скандал, якби тоді спіймали ваґнерівців, як було сплановано за операцією, яку ще Порошенко санкціонував, це було би кінцем його кар’єри, для путіна він тоді був дуже неоднозначною фіґурою.

Тоді Зеленський його врятував. Я не готовий зараз із певністю говорити, але виглядає так, що там були певні ГУРівські контакти, історія з призначенням Буданова, історія з Гогілашвілі... Там недобрими речами пахне, але я не можу зараз нічого довести.

А потім — указ Зеленського, де він відмежовує путіна, а Пріґожин досить часто демонструє свої можливості контактувати. Він уже сьогодні політиком став на росії, а не просто бандюком. Він “доґовороспособний”! А компліменти від Пріґожина Зеленському! Слухайте, таких речей не буває, Пріґожин не говорить компліментами, він говорить матом. А тут він висловлює похвалу Зеленському й захоплення ним.

І остання історія, дуже неоднозначна — історія у Пскові, де нібито наш ГУР за 600 км від кордону підірвав два розкурочені, нікому не потрібні Аліґатори російські.

Виявляється, вся Пріґожинська ботоферма була готова і стояла на старті, і щойно вибухи відбулися, пішла розповідь, що Шойґу треба знімати, що нібито ГУРівці 600 км пройшли — причому без особливої лайки проти українців, тільки проти Шойґу. Як вони у камуфляжі пройшли 600 км до Пскова, підірвали на військовому аеродромі вертольоти, спокійно повернулися назад, і все в них прекрасно, ще й знімали фільм про це! Все це казочка, не було там ГУРу, й не було потреби підривати тих вертольотів. Підрив відбувся як акція Пріґожина проти Шойґу.

І от оці всі речі, коли Пріґожин набирає обороти на росії, а це по суті Гітлер. Ми путіна порівнюємо з Гітлером, але путін — слабкий, невмілий, бездарний Гітлер, а Пріґожин — сильний Гітлер.

І для Заходу оцей мезальянс української влади з Пріґожиним і підігрування Пріґожину стали дуже дивними речами.

Гадаю, автори статті у “Вашинґтон Пост” сприйняли згаданий указ Зеленського не в контексті, з ким Зеленський відмовився спілкуватися, а з ким він замість путіна готовий спілкуватися і в чиїх інтересах.

Джерело: Kurbanova LIVE.