Санкції Європейського союзу проти РФ дійсно мають розтягнутий ефект, тому нам може здаватися, що Московщина впевнено їх долає.
ЄС не може прямо завтра ввести ембарго на російський газ чи нафту – занадто велика залежність. Московія використовує енергоносії як важіль впливу.
Вона намагається заробити якомога більше грошей у ці місяці. Вона перекриває газопроводи, поставки нафти, з метою штучного підвищення ціни на них на європейських біржах.
Через це країни ЄС сплачують за енергоносії можливо навіть і більше, хоч і обсяги імпорту з РФ менші. ЄС викачує газ на максимум перед зимою, заповнюючи свої газосховища, держава-терорист намагається не допустити цього.
Ціна росте ще більше, і доходи росії теж. Зараз РФ має рекордне сальдо торгівельного балансу, тож не варто дивуватися низькому курсу, особиво в умовах, коли РФ – чмоня, якій ніхто не хоче нічого продавати, відповідно низький попит на іноземну валюту на ринку валют при надвисокій пропозиції.
У ці місяці деякі політики ЄС можуть почати змушувати Україну до миру, оскільки диверсифікація постачання енергоресурсів займе певний час. Не всі хочуть цього робити, бо це потребує значних капітальних інвестицій.
А енергокриза вдаряє по економікам країн Європи. І поки ЄС розширює співпрацю з іншими постачальниками газу та нафти, такими як, до прикладу, Азербайджан, Ізраїль чи Катар, наша задача – не дати вищезгаданим силам перемогти у боротьбі за мізки європейців.
За рік нові партнери зможуть наростити обсяги газу, а ЄС побудувати необхідну інфраструктуру для поступового зниження поставок газу та нафти з держави-терориста. Для цього кожен європеєць, навіть аполітичний, має знати, що газ у його комфортці – із запахом крові українців.
Щоби йому було гидко від нього. Щоби він був готовий переплатити певний час, аби лишень не нести хрести тисяч закатованих українців на собі.
Тому нам необхідно працювати у Twitter, розносити по всьому світу всі факти воєнних злочинів Московщини. Щоби ЗМІ не забували про Україну і щоби пересічний європеєць був готовий до зросту цін, але лишень не до низьких цін, дотованих кров'ю українців і майбутньою війною.
Бо на той момент поставки газу суттєво впадуть, якщо не до нуля, то до мінімуму. Ринок енергоресурсів перелаштується, зросте пропозиція; цей процес займе певний час, але він не відбудеться, якщо ми щодня не нагадуватимемо європейцям про ціну російського газу.
Якщо економіка України впаде у 2022 році на 37-40%, то економіка московії впаде на 10-20%. А ось у 2023 році, за грамотної економічної політики, Україна вже може вийте на незначне, але все-таки, зростання ВВП.
Натомість криза на московії лише набере нових обертів, на фоні нульової репутації та зниження експортних надходжень. Українська ж економіка вже проходить дно, коли не працює металургія і є проблеми з експортом зерна.
Зауважимо, наступного року можуть бути проблеми з врожаєм; маємо вже працювати над цим! Ніхто з нас не Люські Дристовичи, щоби кричати про 2-3 тижні, а війна може тривати й після зими, можливо, роками.
Українська економіка пристосовується до умов війни. Враховуючи проходження дна, навіть за негативного прогнозу, економіка України якщо і впаде у 2023 році, то вже точно не на 37%.
Основою нашого експорту у наступному році стане АПК, тож думаймо про добрива вже сьогодні, велика частина яких йшла з білорусі та московії. Остання вже відрізана від фондового ринку, там її репутація на дні.
Купа іноземних акціонерів прогоріли – нам їх не шкода, але той фондовий ринок – примітивний. Це не якісь високотехнологічні проєкти – це просто паразитування на енергоресурсах, тому це був не дуже болючий удар.
Московію впевнено відрізають і від світового ринку енергоносіїв, однак там вона ще кусається, бо може. Причому дуже боляче, але як тільки структура ринку зміниться, змушений одягти взимку светр німець обов'язково пригадає "Північний потік-2" та інші кидалова надійних російських партнерів.
І коли росію відріжуть від експортних надходжень – відійти й почнеться біда у країні, яка залежить від надходжень від нафти і газу. Об'єктивно, їм чхати на фондовий ринок, бо він нічого особливо там не вирішував.
Негативні процеси вже почалися, подивіться на дефіцит бюджету бензоколонки. Трильйони фублів дефіциту замість профіциту, а відтак лупаймо цю скалу і далі.
Автор – Валентин Краснопьоров, засновник громадської ініціативи "Останній Капіталіст"