Проблема тиску на неугодних стосується не тільки преси.
На жаль, тиск через та вимоги ігнорувати альтернативну точку зору для офісу президента — «не баг, а фіча».
Так само намагаються тиснути на ті громадські ініціативи та організації, які вважають нелояльними. На тих, хто наважується говорити відверто про всі проблеми, які існують.
Технологія схожа, і це не тільки заборона потрапляння в марафон. Інструментарій широкий і доволі банальний.
Неугодних експертів позбавляють майданчиків для обговорення. Їх не допускають на експертні форуми, погрожуючи організаторам тим, що «якщо вони будуть представлені — нікого з уряду не буде».
Далі йдуть спроби підважити репутацію — від запуску пліток через телеграм-канали та «спікерів» до розповсюдження відвертої брехні серед донорів і міжнародних партнерів.
Я справді вдячна Севгіль за те, що вона почала хвилю обговорення проблеми. Це перший необхідний крок для того, щоб зупинити спроби заборони на існування альтернативної думки в країні.
P.S. Замінила фото на те, де немає колег. Сорі, що вам знову «прилетіло»
