Продати порт росіянам і повчати доброчесності: феномен судді Кібенко

12 серпня 2026 року Департамент військової контррозвідки СБУ затримав у центрі Києва негласного позаштатного співробітника НАБУ — легендарного шахрая та провокатора Олексія Гончара (він же Шевченко, Карпенко і Тороп). Гончара-Торопа затримали за те, що під «дахом» НАБУ він за гроші організовував фіктивне працевлаштування чоловіків призовного віку до Головного управління розвідки Міністерства оборони України з метою ухилення від мобілізації.

Громадська ініціатива Grant Watch Ukraine «Стоп-паразит» розповіла, які далекосяжні наслідки ця подія може мати для професійних «громадських активістів», які живуть із розкрадання міжнародної допомоги, а передусім — для судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Олени Кібенко, яка добре знає, хто такий Олексій Гончар.

Насправді цього Гончара звати Карпенко Олексій Вікторович. Він народився 1974 року в місті Оренбурзі (росія), а 2005 року був засуджений в Омську до шести років позбавлення волі за шахрайство в особливо великих розмірах.

Перебравшись до України, Гончар-Тороп і тут учинив низку злочинів. Нині його притягнуто до кримінальної відповідальності за шахрайство у двох кримінальних провадженнях. Але, попри домашній арешт, Гончар-Тороп вільно пересувається Україною, ходить у військовій формі й торгує посадами в Головному управлінні розвідки. Причина такої недоторканності відома: шахрай давно співпрацює з НАБУ та є негласним позаштатним співробітником цієї установи.

Так ось, виявляється, цей самий Гончар-Тороп був прикріплений директором НАБУ до колишнього голови Верховного Суду Всеволода Князева в ролі «казначея» і допомагав Всеволоду Сергійовичу торгувати справами. У вересні 2025 року Кривонос направив Гончара-Торопа на інтерв’ю до негласного позаштатного співробітника НАБУ — а за сумісництвом гласного позаштатного співробітника СБУ — Бігуса.

Під час інтерв’ю Гончар-Тороп заливався солов’єм, розповідаючи про торгівлю справами у Верховному Суді — із прізвищами, сумами та іншими подробицями. Напевно, у такий спосіб Кривонос сподівався шантажувати суддів, щоб вони ділилися з директором НАБУ своїми нетрудовими доходами.

Ось це інтерв’ю:

Не звертайте уваги на військову форму шахрая Гончара-Торопа: він такий самий «військовий», як і Бігус, який, коли нюхне, розповідає, що від першого дня повномасштабного вторгнення перебуває на фронті.

Найцікавіше в інтерв’ю негласного позаштатного співробітника НАБУ — розповідь про те, як суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Олена Кібенко передала — точніше, продала — росіянам Чорноморський (Іллічівський) морський порт. Цей сюжет викладено на відео з 12:23.

Насамперед слід зазначити, що Олена Рувімівна Кібенко — професійна «громадська активістка», яка до призначення суддею Верховного Суду жодного дня не працювала в судовій системі — навіть секретаркою судового засідання. На своїй фейсбук-сторінці Олена Рувімівна зазначає, що вона є «громадською діячкою». Значну, якщо не більшу, частину свого часу вона присвячує освоєнню різноманітних грантів і поїздкам за кордон, де слухає лекції про суддівську доброчесність та непідкупність.

Розповідь «казначея» Князева стосувалася дуже «жирної» справи № 916/2500/15, у якій вирішувалося питання про право власності на рухоме майно Іллічівського (Чорноморського) порту — причальні контейнерні перевантажувачі вартістю 50 млн доларів, без яких порт не може функціонувати.

Російський інвестор 2015 року звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом про визнання права власності, і суд позов задовольнив.

Але апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову.

Верховний Суд України розглянув касаційну скаргу російських інвесторів і 6 липня 2016 року поставив, як тоді здавалося, остаточну крапку: відмовив росіянам у претензіях на Іллічівський морський порт.

Але невдовзі було утворено Верховний Суд — уже без слова «України», — де суддею Касаційного господарського суду стала «громадська діячка» Кібенко.

Попри те, що спір було вирішено остаточно, російські інвестори знову подали касаційну скаргу, яка зрештою потрапила до Олени Рувімівни. Щоб виконати російське замовлення, Кібенко домоглася передання абсолютно безпідставної касаційної скарги на розгляд Великої Палати Верховного Суду. При цьому вона сама була суддею-доповідачкою у справі та готувала текст рішення.

Щоб кричуще беззаконня на користь росіян не так впадало в очі, Кібенко наполягла, аби справу розглядали без виклику сторін — у письмовому провадженні. Зрозуміло, це було потрібно для того, щоб інші судді не почули виступів представників державного підприємства.

Щоправда, не все пішло гладко: судді Світлана Бакуліна та Віталій Уркевич висловили окрему думку.

Категорично з позицією Кібенко, яка пропонувала віддати росіянам Іллічівський — нині Чорноморський — порт, не погодилися судді Олександр Прокопенко та Наталія Антонюк.

Із лютого до квітня 2019 року судді Великої Палати збиралися декілька разів, доки Кібенко зрештою не вдалося переломити ситуацію й умовити колег задовольнити касаційну скаргу росіян.

За словами «казначея» Князева, під час колегіального вирішення справ дуже багато залежить від судді-доповідача — і це справді так. При цьому негласний позаштатний співробітник НАБУ в інтерв’ю Бігусу стверджує, що суддя Кібенко взяла з росіян 200 тисяч доларів за «правильне вирішення» касаційної скарги, поділившись із Князевим, ясна річ.

Чому «громадську активістку» Олену Кібенко досі не притягнуто до кримінальної відповідальності, якщо в НАБУ знають, що вона за 200 тисяч доларів продала росіянам Чорноморський порт? Запитання риторичне. Інтереси держави, законність чи тим більше боротьба з корупцією — це не те, що цікавить Семена Кривоноса. Максимум, на що він здатний, — запускати своїх «позаштатників» на інтерв’ю до Бігуса, щоб шантажувати корумпованих чиновників і суддів.

Але тепер, опинившись в ізоляторі СБУ, негласний позаштатний співробітник НАБУ Гончар-Тороп неминуче почне ділитися своїми знаннями з правнуками Дзержинського. Тож не треба дивуватися, якщо найближчим часом СБУ затримає суддю Верховного Суду Олену Кібенко. Тільки не за хабарництво — корупційні злочини, вчинені суддями, належать до виключної підслідності НАБУ, — а за державну зраду.

Джерело