Прогундосена совість?

Циніки не дадуть збрехати: політик і сумління – поняття несумісні за замовчуванням. У тому брудному середовищі набачити галерника з чистими руками чи совістю – річ неможлива в принципі. Зазвичай топи в краватках і з люксовим Rolex'ом під манжетом від Paul Smith удаються до інших способів привернення мас до себе «непідкупних» – нахрапу, маніпуляцій, шантажу, брехні, нахабства, того ж підкупу. Und so weiter із цвілою шаурмою включно. У шафі будь-кого з розцвічених авторитетів адмінолімпів повно скелетів.

Більш-менш пристойний вигляд має практика виконання суспільного договору в цивілізаціях, чий бекграунд з тяглістю від Біля про права щодень шліфується реально діючим правом: злітав з коханкою на Балі бюджетним коштом – міняй не коханку, не Балі, не літак, а роботу і місце перебування. І, дивись, решта плутатиме дура лекс з ролєкс'ом вже обережніше.

Саме тому будь-який вияв людських якостей у тій сфері – явище неординарне. 

Не знаємо, колеги, як вас, а нас не те щоби здивував, а приємно шокував, пан Франк-Вальтер Штайнмаєр. Президент Федеративної Республіки Німеччини, той герр, котрий дістав нас своєю безглуздою формулою і мало не нагнув під ярмо орди. Той, котрого ми матюкали на всі заставки за путінферштеєнство, за нездатність побачити щось далі свого бюргерського носа. Згадайте, нас же просто зливали! Здували з буття, як піну з баварського пива!

І ось Мужик привселюдно визнав свій заблуд щодо рашки і її коронованого щура. І не має ніякого значення – чи таким вже переконливим виявилося перебування в корюківському бомбосховищі? Чи герр прозрів самотужки? Чи упав портрет комсомолки Ангели з покуті на президентські сивини?

Як би воно не було – політик продемонстрував мужність, відповідальність, мудрість. Пряма мова: «Зараз при погляді на росію не залишається місця для романтики. Наші країни сьогодні протистоять одна одній».

У клятій формулі замінені всі корені і змінні, константи і оператори (трохи похизовуємося шкільною математичною компетентністю), у підсумку «дискретною множиною» виявився сам пан Штайнмаєр, і його Німеччина, сподіваємося, тепер двожильно долучиться до війни цивілізації з ордою. Звісно, на нашому, цивілізаційному боці. 

Тепер читайте, шановні, оце: «Ми в Україні протягом 30 років не будували сильної системи безпеки, тому що ми не очікували від них настільки агресивних кроків. Це була найбільша помилка нашої країни, української політики».

Інтерв'юерам чеського телебачення до Юрія Бутусова, як на Снєжку рачки. (Для допитливих: Снєжка – найвища чеська вершина на кордоні з Польщею, 1603 м над рівнем моря).

Виховані (читай – слабуваті на згин) пражани посоромилися запитати у респондента про просране оборонне замовлення, про оманський круїз, про єрмачі іменини, про сильний чуттєвий потяг до зіниць Блідої Молі, про очікування на баранину для травневих шашликів за два дні до вторгнення, про розмінування Чонгару, про те, що сам боневтік будував останні три роки з тридцяти.

Ми б ще додали запитань, і потерпимо на відповіді щодо вагнергейту, чотирьох повісток, всуціль непотичного оточення в офісному прихатку, кляпів на роти Еспресо, П'ятого і Прямого.

Лідерові світового розмовного жанру до справжньої політики, не кажучи про совість, як на Говерлу рачки.

Тримаймося. Празник загуляв на чужих вулицях? Та де він дінеться.