Путінська орда окуповує Казахстан
Чинний президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв не контролює вулиці, а тому звернувся до Кремля ввести у країну "миротворчі" війська.
Потішний путінський "аналог НАТО" — ОДКБ — уже згодився рятувати середньоазійський диктаторський режим, створений Нурсултаном Назарбаєвим, від гніву казахського народу.
Вказаний колективний поліційний орган Кремля виконуватиме виключно функцію придушення народного повстання, як було в 1848-1849 роках у Будапешті та в 1968 році у Празі.
Як стало відомо з відкритих джерел, орієнтовна чисельність до зубів озброєного континенту становитиме не менш як 25 тисяч вояків РФ, Білорусі та Вірменії.
Натомість влада сусідніх із Казахстаном Таджикистану і Кирґизстану поки не відзвітувала про відрядження власних сил, імовірно очікуючи на відповідний наказ Кремля.
Деякі аналітики переконують, що насправді під прапором ОДКБ входять не миротворчі, а окупаційні війська, відсилаючи до подій позаторішньої 44-денної Карабаської війни, коли Баку і Єреван фактично дозволили ЗС РФ зайняти високогірну частину сепаратистського регіону з центром у Ханкенді (Степанакерті).
Станом на ранок 6 грудня в Алмати вже приземлився літак із найманцями ПВК "Вагнер"; за попередніми відомостями від місцевих мешканців, поки що йдеться про 300 членів цього бандугруповання.
Низка російських джерел пише, що перед терористами із ПВК "Вагнер" поставлене завдання взяти під контроль космодром Байконур і не допустити його захоплення протестувальниками.
Кремлівська пропаганда ж пояснює інакше: володіння цим стратегічним об'єктом забезпечує можливість не тільки запуску космічних апаратів, але й практично повністю контролює їхній рух і орбітальну діяльність з землі; у тому числі це стосується і супутників РФ воєнного призначення.
Тим часом за повідомленнями з Казахстану, силові банди Назарбаєва-Токаєва почали використовувати бойову амуніцію проти власного народу, у соціальних мережах уже викладаються відповідні ролики з трупами, жертв режиму.
Ось як прокоментував події на своїй батьківщині колишній урядовець Казахстану, а нині вимушений політемігрант Мухтар Аблязов:
«По суті, Токаєв — меблі. Його Назарбаєв поставив замість себе. Це механізм утримання крісла такий самий, який застосував Путін із Медведєвим. Уся країна знає, що він нічого не вирішує. Чинний президент Токаєв — це голова, яка просто говорить».
Натомість протестувальники у великих містах змогли заарештувати десятки військовослужбовців і поліціянтів, деяких із них навіть роззброїли.
За даними місцевих джерел, проти ночі 6 січня обурені диктатурою казахи захопили будівлю Державного комітету національної безпеки та заволоділи великим арсеналом; наразі протести тривають по всій країні.
Що ж стосується введення військ ОДКБ до Казахстану, то ця подія може ще більше загострити ситуацію, адже навіть показне заморожування громадянського конфлікту зовнішніми силами не гарантує перемогу режиму Назарбаєва-Токаєва.
Ситуація досить складна і заплутана і досі не ясно, як поведеться комуністичний Китай, який уже багато років має серйозні економічні та політичні інтереси, як у Казахстані, так і у цілому в Середній Азії.
Своєю чергою, "Останній Бастіон" нагадує читачам, що офіцери ЗС РФ отримали розпорядження готувати початок марш-кидку на суміжну казахську територію у найближчі 72 години.
