Репортажі з-за Кобищанських парканів: інавгурація у Задзеркаллі

Репортаж дев’ятий: інавгурація у Задзеркаллі

Гортає книжечку підстаркуватий хлопчик Вова, що напередодні своєї четвертої інавгурації аж вистрибує із спортивок італійського бренду Loro Piana у неефективних спробах хоч би трохи вивищитися, хоч би лише каблуками копії взуттєвого бренду Baldinini, хоч би над чим-ким-небудь! Гортає, навшпиньки пнеться і дивується: «Гляді, знакомиє всьо ліца!».

А воно й направду так – кремлівське Задзеркалля зібрало таких монстрів, що Алісі краще туди не потикатися. Чого вартують метушливий панікер Дімон-Білий Кролик, жалюгідна танцівниця Захарова-Казна-Що-Не-Черепаха, кінь-повчальник Лавров-Герцогиня-Злість… Глянув Вова у люстерко, мовляв, усю правду – як на духу, а звідти сама Чорна Королева витріщилась масними як нафтовий бюджет очиськами, аж скапує з неї людожерське ненависництво і жорстока свавільність…

І нехай би читав. Бажання дорослого чоловіка надолужити згаяне у дитинстві треба вітати і заохочувати. Адже малим цей чоловічок чимало згаяв. Як у часи обов’язкового позакласного читання – підворіття «бандитського С-Петербурга» не навертали шпаненятка до букварів-читанок, так і пізніше, у часи кар’єрного кадебістського становлення, коли герой бачив букви лише у NeuesDeutschlandзі шпаринкою, крізь яку пильнував дрезденців на предмет підпалу Будинку дружби СРСР-НДР на Angelikastraße, 4 (у німецькому народі – «вілли КДБ»).

Ой-ой-ой… Що оце на думку спало! Містика! Відпочивають графиня Рудольштадська з мадам Блаватською! Навесні 1986 року, коли наша попередня батьківщина повільно, з усіх сил опираючись настирному Михайлу Сергійовичу, гласно і грузько вповзала у перебудову, авторові довелося бути у ендеерівському Дрездені з групою туристів.

У пошуках ширвжитівського краму, на той момент вже начисто відсутнього на цнотливих полицях облспоживспілки агонізуючого СРСР (мріялось про саксонську фарфорову «мадонну» з закоханими пастушками на дванадцять персон…), група пошуковців забрела до місцевого гарнізонного «Воєнторгу». І уявіть собі, там ми БАЧИЛИ ПУТІНА! Сидів хтось короткуватий у сірому кримпленовому піджачку в рубчик, ні, ще не лисий, з газетою на лавці під липою. Точно – ото був ВІН!

Інакше чим пояснити грубе порушення субординації якимось генерал-майором: пузатий радянський воєначальник танкових військ на наших очах перейшов на стройовий крок і першим відкозиряв непримітному, яким і має бути класичний шпигун на псевдо «Бліда Міль», але одночасно й нелогічно авантажному майору юстиції! Резиденту-президенту. На жаль, за відсутності у ті благословенні часи ґаджеток з пікселями, увічнити мить спільного з майбутнім Вованом всея Русі перебування у дрезденському гарнізонному просторі не було чим… Сьогодні те селфі вигідно би бартернули на запрошення до Великого кремлівського палацу. На 7-травневе шоу. Звісно, нас на мордорську Ходинку і бубликом не заманять, хай би навіть і на четверте явлєніє. Ощасливили б Юрія Анатолійовича Бойка.

І чим би тепер загнічений комплексами недомірок не бавився! По собі знаємо, як важко дивитися на світ з висоти польоту кота навсидячки. Але задовге перебування у Задзеркаллі власника ядерної торбини загрожує не лише Воронежу, а й нашому, людському світові – якщо, одведи й одступи, розпатлана Біла Королева ненароком торсне височайший лікоть?! І смикнеться «путін – ето всьо»?.. І утопить пустотлива долонька кляту червону кнопку? Увесь же світ шкереберть загримить у Задзеркалля.

До того потойбіччя, куди услід за кадебістським бараном-провокатором, ніби щури за гамельнським флейтистом, приречено мігрує увесь руський мір. У керроллівському Задзеркаллі прописалися вже 77 відсотків путінської електоральної отари. Ті, хто купився на обіцяну реанімацію фантомної совкової «стабільності». Нашим кобищанцям, котрі, можливо, призабули середньовічний фольклор, нагадуємо вельми повчальний сюжет: жорстокий музѝка, з яким легковажні гамельнці не розрахувалися за дератизацію осель, їхніх дітей повів у безвість. Згинули діти…

Студіюючи передінавгураційну конспірологію колег, ми заскочили себе на злостивому – ага, таки не все гаразд із IQ у кремлівських мажордомів: призначили всеросійський шабаш «воцарєнія» на нефартовий понеділок! Хто ж починає справи у відьомський Montag? Га, скрєпниє? Наша бабуся ніколи у понеділок і хати не білили, казали, таргани заведуться. Що, мало вам, сусіди, Кемерова з Волоколамськом? Солсбері з сирійською Думою? Рибки з Дерипаскою? Не лякає і тріщина в 256-ій опорі Кримського шляхопроводу? Ой, дограєтесь, пацани. Отой, що «у скалі сидить» − не фраєр.