Рішення про мир не підлягає обговоренню на референдумі чи у Раді
Конституція і війна: мирні домовленості — виключна компетенція президента.
Рішення про мирну угоду не може прийматися на референдумі.
Згідно із Законом України «Про всеукраїнський референдум» (ч. 2 ст. 3):
«Не можуть бути предметом всеукраїнського референдуму питання, спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення державного суверенітету, територіальної цілісності України…»
Саме тому ні питання територій, ні питання обмеження армії, ні вступ до НАТО, ні статус російської церкви та мови в Україні не можуть бути винесені на референдум, бо це порушує державний суверенітет.
Питання миру також не може бути винесено на розгляд Верховної Ради, бо це є кримінальним злочином та перевищенням повноважень.
Єдина особа, уповноважена підписувати мирні угоди від імені України, — це Верховний головнокомандувач Збройних Сил України, президент України.
Верховний головнокомандувач — єдиний. Він не просто може, а й зобов’язаний ухвалювати рішення про умови мирного договору з окупантами.
Люди, які пропонують президенту неконституційні шляхи на кшталт референдуму, принижують Верховного головнокомандувача і привласнюють його повноваження. Вони фактично вважають президента недієздатним та таким, що не може виконувати свої обов’язки й вирішувати складні завдання. Це приниження Верховного головнокомандувача, а узурпація його повноважень під час війни нагадує державну зраду.
Законний шлях вирішення цього питання один: рішення про умови мирного договору може приймати виключно президент України. Це його право, його обов’язок і його відповідальність.
І його місце в історії. Бо історичною спадщиною Володимира Зеленського буде саме результат війни. Сподіваюся, всі це розуміють і ніхто не робитиме дурниць. Бо потім доведеться відповідати.
«Редакція «Останнього Бастіону» може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі «Опінії» несуть самі автори.»
