Західні артилеристи, особливо із країн-учасниць Північноатлантичного альянсу, можуть повчитися у наших захисників. Вони — незламні фахівці.
Більше штурмів, більше техніки, — так оповідає про стан справ на одному із гарячих відтинків Східному фронті вояк 33-ї Окремої механізованої бригади на позивний «Дим». Він — член екіпажу артустановки M109L, який не перший рік воює проти росіян у лавах Збройних Сил України.
З його слів, за минулі кілька тижнів окупаційно-терористичний контингент РФ подвоїв свої сили, ворожа солдатня їздить на важкій та легкій техніці. Натомість наші гармаші ефективно підтримують сусідів на суміжних ділянках фронту ствольним вогнем.
«В інтенсивній роботі нам доводиться обирати між ресурсом техніки та знищенням ворожих одиниць. З дня на день із її допомогою вороги намагаються десантувати або прикривати свої сили наступу. Очевидно, у цій надскладній обороні пріоритет на знищення.
Не дозволити росіянам наблизитися і зайняти лісосмугу — завдання №1. Тож, або ти пропустиш той БТР і там вилізе 6 чи 8 нехороших, — як їх можна назвати? Дядів. І тоді спробуй їх — вони, як мурахи по посадці розбіглися. Шукають нори та бліндажики. І все», — зазначив український захисник.
Раніше по московитах вояки 33-ї ОМБр випускали від 10 до 20 снарядів, коли зараз у середньому 30 і до 50 снарядів за день. Тільки за минулий тиждень понад 90 уламкових боєприпасів вклали вітчизняні гармаші у ворожі скупчення.
«Останнім часом окупанти намагаються прориватися у будь-який час доби. Особливо вдень. Нібито нічого не бояться. Але як прилітає чи «Град», чи ми відпрацюємо, то там страшно їм усім», — додає воїн ЗСУ на позивний «Дим».
Довга й невтомна праця наших гармашів винагороджується лише парою днів на відпочинок, побутові справи та сон, а далі — знову на позиції, сікти росіян. Захисники України знають, що мусять підтримувати добрим вогнем побратимів «на нулі», де відважна піхота тримає фронт.
Опріч того, як уже повідомляла медіаагенція «Останній Бастіон», на найважливіших відтинках Східного фронту передові технології повертають солдатів наче у минуле. Вони нагадують війни попередніх епох.