Російська soft power слабка і мало відповідає теперішньому становищу Кремля
Ось чому росіяни у загальній масі злі, але крім цього не дуже вмілі через обмежений державно-політичний інструментарій.
Окрім власне hard power якої ми всі так боїмося у світовій політиці неабияк діє soft power. І, власне кажучи, для постсовєцьких країн це річ дуже важка на підйом, бо СССР її не мав на тому рівні, як танки та флот.
Російська soft power слабка і мало відповідає статусу РФ як однієї з найпотужніших країн світу у військовому значенні. У рейтингу країн за рівнем softpower РФ нині аж на 30 місці, поступаючись таким державам як, наприклад, Угорщина.
Німеччина, наприклад, для багатьох росіян, які в культурі створення soft power не мислять — взагалі незрозуміле явище. Бо як можна лишатися одним зі світових лідерів маючи лише якихось п'ять дивізій для росіян не дуже ясно.
У цьому розрізі Україні в 2014 році безумовно пощастило. Дезінформація і створення якихось партикулярних ідей, мислевірусів на невеликі групи населення виявилися стелею РФ у воєнно-гуманітарному сенсі.
Не пощастило Україні в контексті відсутності натяків на хоч трохи співмірну з воєнним потенціалом soft power. Бо в реалі держава і її курс не мають впливу на цілий ряд навіть українських діаспор за кордоном.
Молдова й особливо Придністров'я тут дещо показові, РФ і частково навіть країни Балтії теж. Є організації українців за кордоном, які беруть фінансування від Фонду Горчакова або Фонду "Русский мир".
Тому говорити про конфлікт усього цивілізованого світу з РФ це аж занадто. РФ до цієї ролі світового зла не дотягують за своїми масштабами та часто є учасниками безглуздих для себе конфліктів, які повною мірою навіть за умови успіху не рівнозначні можливим втратам.
РФ — молодший партнер і для Заходу, і для КНР, і саме і цьому ракурсі їх і варто оцінювати. Тому ці всі наші стогони щодо ой-ой-ой як же ми тепер проти імперії зла потащимо — це засіб більше демобілізації сил, аніж внутрішньої мобілізації.
Росіяни злі, але окрім цього не дуже вмілі й з дуже обмеженим інструментарієм. Одна з причин — виїдання мозку російської гуманітаристики та соціальних наук марксизмом, який в СССР був в статусі нової схоластики.
