Розкол у верхівці «Ізраїлю»
Нетаньягу та Замір посперечалися через Іран напередодні виборів
За повідомленнями ЗМІ, начальник Генштабу вимагав поглибленого обговорення та письмового юридичного обґрунтування дій, які могли спричинити нове зіткнення з Тегераном. Нетаньягу заперечує конфлікт.
Між прем’єр-міністром державного утворення «Ізраїль» Беньяміном Нетаньягу та начальником Генерального штабу Еялем Заміром виникла гостра суперечка довкола дій на іранському напрямку. Про протистояння, яке телеканал N12 назвав безпрецедентним, стало відомо 25 жовтня — за два дні до парламентських виборів, призначених на 27 жовтня 2026 року.
За даними N12, Замір отримав вказівку від політичного керівництва, проте перед її виконанням попросив провести поглиблене обговорення та надати підписані документи з юридичним обґрунтуванням відповідного рішення. Джерела телеканалу в силових структурах попереджали, що такі дії можуть швидко спричинити зіткнення з Іраном.
Згодом телеканал уточнив: предметом суперечки був не сам удар по іранській території, а підготовчі заходи, подібні до тих, що передували попереднім зіткненням. Замір, за словами співрозмовників журналістів, побоювався, що вони спричинять помилкову оцінку намірів сторін і запустять небезпечну ескалацію напередодні голосування.
Напруження проявилося під час обговорення на авіабазі Пальмахім. Двоє джерел N12 описали атмосферу зустрічі як украй важку. Один із високопосадовців у сфері безпеки заявив:
«Історія не забуде ролі, яку Замір відіграв останніми днями».
Військова необхідність і передвиборний розрахунок
За повідомленнями медіа, частина військового керівництва побоювалася використання іранської загрози для отримання політичних переваг перед виборами. Ці оцінки журналісти наводять із посиланням на джерела; публічної заяви самого Заміра з такими звинуваченнями немає.
Небезпека полягає в тому, що навіть підготовчі кроки можуть бути сприйняті Тегераном як ознака неминучого нападу. За такого сценарію іранське керівництво може вирішити діяти на випередження, перетворивши демонстрацію готовності на справжнє зіткнення. Саме ризик такого прорахунку описує військовий оглядач Ynet Рон Бен-Ішай.
Політичне керівництво ці звинувачення відкидає. В інтерв’ю Channel 14 Нетаньягу заявив:
«Конфлікту немає».
Міністр оборони Ісраель Кац також заперечив розбіжності між урядом та армією і заявив, що наміру розпочинати напад на Іран перед виборами не було. Водночас він попередив про потужну відповідь у разі іранського удару.
Сам Нетаньягу продовжував говорити про необхідність усунення іранського керівництва. За повідомленням Anadolu, він заявив про відповідні вказівки армії та «Моссаду». Проте зв’язок між цими заявами й конкретними заходами, які стали предметом суперечки, не встановлений.
Суперечності накопичувалися раніше
Замір раніше служив військовим секретарем Нетаньягу, який згодом обрав його керівником Генштабу. Однак це не усунуло розбіжностей щодо ведення війни в Газі, призову ультраортодоксів і кадрових рішень у військовому керівництві.
Як пише The Jerusalem Post, ці питання вже погіршили відносини між прем’єром і начальником Генштабу. Видання також описує обережнішу позицію Заміра щодо нової операції проти Ірану без нагальної військової потреби напередодні виборів.
Водночас говорити про єдину позицію всіх силових структур було б неточно. За пізнішим повідомленням N12, Нетаньягу підтримували, зокрема, керівники «Моссаду» та ШАБАК. Відомості про позиції окремих інших військових керівників суперечливі.
Відповідальність за рішення
Якщо описані журналістами обставини підтвердяться, вимога Заміра надати письмове юридичне обґрунтування може свідчити про прагнення чітко зафіксувати відповідальність за рішення з потенційно масштабними наслідками.
Передвиборний момент посилює політичну вагу суперечки. Нова ескалація могла б змінити суспільний порядок денний, умови проведення голосування та становище учасників кампанії. Водночас можливі політичні вигоди самі собою не доводять, що саме вони визначали наміри уряду.
У відповідь на публікації ЦАХАЛ заявив, що керується виключно безпековими, професійними та державними міркуваннями.
N12 зазначив, що оприлюднені подробиці пройшли військову цензуру. Це означає дозвіл на публікацію відповідних відомостей, проте саме собою не підтверджує всіх оцінок анонімних джерел.
Повідомлення про суперечку порушують питання: на яких військових і юридичних підставах ухвалюються рішення, здатні відновити масштабні бойові дії, та хто бере на себе відповідальність за їхні наслідки.
