СБУ не знає, чи можна називати військовослужбовців ЗСУ «українськими гнідами»?
В СБУ, як виявилось, не знають, чи можна називати «українськими гнідами» тих, хто з перших днів війни захищає Україну на фронті.
Передаю палкі вітання старшому слідчому Слідчого управління Головного управління СБУ в м.Києві та Київській області старшому лейтенанту юстиції Василю Радю.
Василь Михайлович з 16 липня 2024 року нужденно розслідує кримінальне провадження №22024101110000541, яке Солом’янський райсуд Києва примусив його зареєструвати за ознаками ч. 2 ст. 435-1 КК України. Є така чудова стаття в Кримінальному кодексі, яка передбачає позбавлення волі на строк від 3 до 5 років за виготовлення та поширення матеріалів, що містять образу честі й гідності військовослужбовця, який здійснює заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.
Підставою для реєстрації кримінального провадження стали публічні випорожнення такої собі Ірини Федорів – аферистки, яка займається тим, що виманює з іноземних грантодавців кошти «на боротьбу з корупцією» та «журналістські розслідування».
Треба зазначити, що Федорів іменує себе «журналісткою», але я за 32 роки роботи в журналістиці – з 1990 по 2022 роки – ніколи не чув про цю акулу пера та гієну клавіатури. Про існування мадам Федорів я довідався лише в лютому 2024 року, коли перебував на Курахівському напрямку – наша військова частина вела бої під Мар’їнкою, за новинами я слідкувати не встигав, але знайшлись добрі люди, які звернули мою увагу, що в один день у кількох чесних і непідкупних виданнях – «Главком», «Детектор медіа», «Аргумент», «Антикор» і подібних їм ЗМІ, що розміщують саму невибагливу «заказуху» – з’явилась публікація за підписом «Ірина Федорів», у якій, зокрема, розповідалось про мій Телеграм-канал «Записки пасквілянта». Мовляв, мій Телеграм-канал входить у «кремлівську мережу», створену Москвою, мене фінансують російські спецслужби, а тексти для мене пишуть колишня міністр юстиції Лукаш, екс-заступник глави Адміністрації Президента Портнов, арештований нині народний депутат Дубінський і народний депутат Бужанський. І що я, мовляв, на завдання Кремля обливаю брудом професійного громадського активіста Шабуніна.
Враховуючи, що понад 30 років я пропрацював у журналістиці, аж доки в березні 2022-го не поміняв професію журналіста на військового, мені не становило жодних складнощів миттєво з’ясувати, що публікація була оплачена з щедрот американських платників податків зусиллями військовослужбовця за мобілізацією Шабуніна, який зі своїм соратником Шерембеєм фіктивно рахувався на військовій службі в 241 окремій бригаді ТрО, де служу і я. І який поцупив у нашій бригаді автомобіль, ввезений в Україну волонтерами для 207 окремого батальйону ТрО.
Цей Шабунін, користуючись доступом до ніжного тіла посла США в Україні, не тільки підготував текст, поширений від імені Федорів, але й забезпечив виділення Федорів американського гранту «на розвиток громадянського суспільства», гроші з якого були роздані редакторам чесних і непідкупних видань за публікацію розповідей про те, що я входжу в «кремлівську мережу». А оскільки в посольстві США залишилось трохи грошей, то за окрему плату Федорів ще й стала в соцмережах називати військовослужбовців, які в цей час перебували на фронті, «українськими гнідами» і погрожувати учасникам бойових дій тюрмою за дописи про Шабуніна.
Тож довелось старшому лейтенанту юстиції Василю Радю реєструвати кримінальне провадження стосовно мадам Федорів. Звісно, зробив це Василь Михайлович не зі своєї волі, а на виконання ухвали слідчого судді.
Бо в СБУ, як виявилось, не знають, чи можна називати «українськими гнідами» тих, хто з перших днів війни захищає Україну на фронті.
А далі в старшого слідчого Радя трапилась раптова втрата свідомості: Василь Михайлович зненацька з’ясував, що Шабунін через оцю Федорів передавав гроші Миколі Підвезяному, головному редакторові видання «Главком», яке в 2023 році придбав у колишніх власників Віктора Шлінчака та Юлії Лимар екс-начальник Головного управління «І» СБУ Артем Шило. Це – той самий Шило, який є найближчим соратником заступника керівника Офісу Президента Олега Татарова і якому НАБУ повідомило про підозру. Якщо буде зовсім точним, то Шлінчак та Лимар здійнювали лише технічне керівництво «Главкомом», раніше, до придбання Шилом, це видання фінансував Сергій Березенко й переговори про продаж велись у штабі Сивочолого Гетьмана. При цьому гроші Шилу на купівлю «Главкому» за вказівкою Офісу Президента дав російський бізнесмен з українським паспортом Максим Кріппа, тісно пов’язаний зі спецслужбами Російської Федерації. І ось тепер слідчий Радь зобов’язаний допитати Шила, щоби з’ясувати, чи повідомив йому, як власнику видання, головний редактор «Главкому» Підвезяний про те, що бере гроші з рук солодкої парочки Федорів-Шабунін.
Але справжнім потрясінням для старшого слідчого Радя стала публікація протоколу допиту по «справі Дубінського» арештованого агента ГУ Генштабу Російської Федерації Колесникова – колишнього помічника народного депутата Деркача. Цей Колесников у ході досудового розслідування розповів, що в 2020 році воєнна розвідка Росії через нього фінансувала на виборах екс-мера с.Коцюбинське Ольгу Матюшину та її найближчу помічницю, керівника її виборчого штабу Ірину Федорів – ту саму, яка тепер публічно називає військовослужбовців ЗСУ «українськими гнідами».
Після цього старший слідчий Слідчого управління Головного управління СБУ в м.Києві та Київській області Василь Радь раптом зник з радарів і ось вже три місяці ніяк не може виконати першу слідчу дію в кримінальному провадженні щодо Федорів – допитати як потерпілого ту саму «українську гніду», за заявою якої було розпочато досудове розслідування, тобто мене.
Тож довелось мені нагадати Василю Михайловичу про своє існування та направити поштою клопотання про допит мене по справі. Але слідчий Радь продовжує зображати повну непритомність. Довелось звернутись до суду. Однак ухвалу слідчого судді, якою Радь зобов’язаний розглянути моє клопотання та винести за результатом розгляду постанову, правнук Дзержинського також проігнорував. Тепер мені доведеться звернутись до суду з наступною скаргою, попрохавши зобов’язати слідчого виконати вимоги КПК України й допитати мене як потерпілого та вручити мені відповідну пам’ятку.
Допитувати мене Василь Михайлович буде в славному місті Торецьк, тут ще залишилось кілька підвалів, де можна буде обладнати йому робоче місце. Можливо, старший слідчий Радь, побувавши в цих місцях, нарешті, усвідомить, чим СБУ має займатись під час війни, і що треба робити з російськими агентами, які публічно називають військових ЗСУ «українськими гнідами».
