СБУ повертається до годівниці через поліцейські прокладки
Втративши юридичні можливості доїти бізнес, СБУ намагається «вернутись в гру» за допомогою поліції. Як це виглядає – на прикладі «Київгуми».
Втративши юридичні можливості доїти бізнес, СБУ намагається «вернутись в гру» за допомогою поліції. Як це виглядає – на прикладі «Київгуми».
Коли після створення ДБР Службу безпеки України відлучили від економічних злочинів, її представникам довелось більш творчо підходити до того, щоб зберегти доступ до «жирної теми». Покидати її повністю, звісно, ніхто не збирався.
Стандартним способом залишитись в грі стало штучне прищеплення до економічної справи кількох абзаців про «зраду Батьківщині» чи «ймовірне фінансування тероризму». Що візуально давало легітимність втручання СБУ.
Але існує ще один спосіб втрутитись в тему: створити кримінальне провадження чужими руками і керувати процесом, формально залишаючись у тіні. Як це працює на практиці, можна побачити на прикладі кримінального провадження проти «Укрзалізниці» і ТОВ «Київгума», яке триває вже понад два роки.
Початок справи. СБУ пасує поліції
У червні 2021 року СБУ повідомило поліцію, що виявило злочин: постачання на «Укрзалізницю» неякісних гумових прокладок для рейкових колій. Підкріплювалось повідомлення експертизою, згідно до якої прокладки мали вдвічі меншу міцність при розриві, ніж того вимагало ДСТУ. Виробник прокладок – ТОВ «Київгума».
У червні поліція відкрила справу, і через кілька місяців – у вересні – зробила всі кроки, щоби покарати злочинців: заарештувала на території «УЗ» прокладки і провела обшуки на «Київгумі», вилучивши документи і п’ять прокладок для подальших досліджень.
У тому ж вересні СБУ вивісило на своєму сайті бадьорий реліз під назвою:
Здавалось би, маючи всі докази, справа мала добігти кінця ще того ж, 2021-го року. Але сталось не так: не закінчена вона і до цього часу.
Поліція – в халепі. СБУ – натякає бізнесу «на співпрацю»
Справа посипалась практично одразу. Виявилось, що ДСТУ для гумових виробів не містить такого компоненту, як «міцність при розриві». Ця фізична властивість в ДСТУ справді є, однак стосується лише гумової суміші, до вулканізації. А самі вироби перевіряють за зовсім іншими показниками. Саме це, імовірно, і спонукало поліцейських взяти нові зразки виробів, щоб провести ще одну експертизу, підчистивши «професійні дії» СБУ.
Взяття нових проб могло мати й іншу причину: зробити експертизу прокладок саме «Київгуми», а не якихось інших. Річ у тому, що на фото з прес-релізу СБУ працівники «Київгуми» не впізнали своїх виробів, на фоні яких фотографувались правоохоронці.
Якщо ж додати, що проти фейкової експертизи «Київгума» виставила цілу низку сертифікатів і результатів випробовувань – можна уявити розпач поліцейських, які і справу закрити не могли, бо ж друзі з СБУ, і висмоктати з пальця нові факти не виходило.
Нова спроба СБУ. Замість фактів – натяки на домовленості
Кримінальне провадження хороше тим, що його можна не закривати мало не вічність. У цей час можна нічого не робити, а лише час від часу (наприклад раз в півроку) проводити якусь виїмку чи допит і знову нічого не робити. Нехай люди поживуть в напрузі, раптом їм колись набридне і вони нарешті дозріють до переговорів. Так сталось і цього разу.
Після вересневої виїмки 5-ох екземплярів прокладок, слідча група під орудою слідчого Шевченківського райвідділу поліції м. Києва Романа Грищенка завмерла на 9 місяців. І проявилась на горизонті лише в травні 2022-го року. Цього місяця до підприємства приїхала озброєна група. Тільки не поліції, а СБУ. Причина приїзду: вручити повістку генеральному директорові «Київгуми» на допит у якості свідка. Директора не застали, повістку передали і відбули назад до столиці. Про всяк випадок: травень 2022-го – це час, коли росіяни захопили Маріуполь і Попасну і націлювали свої війська на Сєвєродонецьк. Окрім явно надлишкового озброєння для подібної місії, дивною була ще одна річ: державні правоохоронці прибули на машинах приватної охоронної фірми. Це означає, що їм справді треба було приїхати.
Зрозуміло, що не задля вручення повістки робляться такі надзусилля. Так виглядає, що місія була в іншому: передати пропозицію. Представник СБУ, який керував процесом, залишив номер телефону і порекомендував по ньому передзвонити, щоби дізнатись, коли буде допит. Вручаючи повістку, працівник СБУ представився прізвищем першого заступника керівника ГУ СБУ в м.Києві та Київській області. Це дещо здивувало представників підприємства, оскільки СБ такого рангу на дрібниці не розмінюється.
Згодом виявилось, що й справді ніякий начальник не приїжджав. А представився чужим прізвищем офіцер СБУ Олександр Король.
Звісно, що в «Київгумі» дещо здивувались таким своєрідним викликом на допит, а окрім того юридично СБУ тут було ні до чого: розслідування вела поліція. Тому вирішили поступити по закону, і замість «рекомендованого» СБУ подзвонили до слідчого поліції Грищенка, саме якого держава і уповноважила розслідувати правду. Дивно, але поліцейський почав відбиватись від допиту, рекомендуючи зв’язатись з Олександром Королем, тому що це «справа СБУ». Лише після того, як слідчому розповіли, що саме цей Король представився прізвищем першого заступника керівника ГУ СБУ в м.Києві та Київській області, працівники «Київгуми» фактично змусили слідчого допитати їхнього директора. Під час допиту слідчий поліції не задав жодного запитання щодо якості продукції, а окрім того повідомив, що так і не ознайомився з ДСТУ, на базі якого і було побудоване первісне обвинувачення від СБУ. Нагадаємо, що це сталось після цілого року «розслідування».
Після цього своєрідного допиту, а також після розголосу в медіа, слідчі знову сховалися у мушлю, і на всі пропозиції хоч якось закінчити це провадження, відповідали, що вони ще проведуть якусь експертизу. Чекайте.
Прокурори на службі СБУ
Після обшуку адвокати «Київгуми» скерували п’ять звернень до слідчого та в прокуратуру з проханням ознайомитись із матеріалами справи. Відповіли їм лише раз. Прокурор Шевченківської окружної прокуратури м.Києва Юрій Чуприна, повідомив, що нічого вони не отримають, бо «у вказаному провадженні жодній особі не повідомлено підозру, а тому ви не є суб’єктом, на який розповсюджується вимоги положень ст. 221 КПК України».
Тут є цікавий нюанс. Бо на початку відповіді прокурор цитує ст.221, яка зобов’язує надати матеріали справи захисту. Але одразу парирує це фразою «КПК України не надає чіткої відповіді на питання: з якого моменту юридична особа вважається такою, щодо якої здійснюється провадження».
Тобто КПК – не дає чіткої відповіді, а прокурор її має: тільки після оголошення підозри.
Складніше прокуратурі виявилось жити у судах. Річ у тому, що паралельно з «Київгумою» в суди пішла «Укразлізниця»: їй конче потрібно було зняти арешт з потрібних їй прокладок, тим паче під час війни. Суди мало не щоквартально відфутболювали «УЗ», стаючи на бік прокурора, який твердив, що все це речовий доказ, і хай лежить. Але ось терпець закінчився і в суддів.
16 березня цього року Шевченківський райсуд зняв арешт з перших 5-ти упаковок гумових прокладок (загалом арештовано було – 37).
Аргументи у суду були прості і зрозумілі:
«арешт на майно було накладено, з метою збереження та проведення експертизи. Водночас, на даний час підстави, які слугували накладенню арешту на майно, перестали існувати, оскільки вищеозначені експертизи проведені.
Крім того, кримінальне провадження було розпочато ще 19.06.2021, а отже, у органу досудового розслідування було достатньо часу для збирання доказів».
Шевченківський прокурор, певно, був ошелешений такою несподіванкою. І одразу подав в апеляцію. Чим засвідчив свій інтелектуально-професійний рівень. Він чомусь не знав, що рішення про зняття арешту апеляції не підлягає.
Київський апеляційний суд відверто познущався з прокурора, присвятивши йому кілька абзаців на зразок:
«Частина 4 статті 399 КПК України визначає не право, а обов`язок суду апеляційної інстанції відмовити у відкритті провадження, тому що законом визначено чіткий перелік ухвал слідчого судді, які підлягають оскарженню, і не надає можливості діяти вибірково щодо кожного конкретного випадку».
Людською мовою це звучить приблизно так: «Хлопче, йди читай підручники».
Усе це виглядає кумедно, але оптимістично завершити текст однаково не вдається. Бо не зважаючи на дуболомність усіх гілок правоохоронної системи, задіяних в цій історії, вона однаково не закінчується. І будь-якого моменту до підприємця може прилетіти допит, обшук, арешт. І за це точно ніхто не буде відповідати. Тому що система створена так, що ні слідчий Грищенко, ні прокурор Чуприна, ні СБУ-шники Король зі своїм начальником – не постраждають. На жаль.
Автор: Олекса Шалайський, «Наші Гроші»
