Семен Винокур: Не можна у цьому світі «чхати» один на одного. Треба піклуватися один про одного

Опінії
22 березня, 14:22
Семен Винокур: Не можна у цьому світі «чхати» один на одного. Треба піклуватися один про одного

або ще й трохи патетики та емоцій до практичних порад

Пенсіонер, українець, але все ще оптиміст

Переклад Останнього Бастіону

Ну, дякуємо тобі за вірус, дорога наша Природо.

Ти виявилася крутішою за Спілберга і Голівуд, Ти виявилася великим Режисером.

Ми, звісно, завжди знали, що під Тобою ходимо, живемо під Твою диктовку, знали, та забували.

Викачували нафту, газ, алмази, золото, всі надра твої перелопатили, перебили птаство, тварин, отруювали тебе, як могли, хімікатами, пластиком, заводами, які у твої води помиї випускали, у космос Твій сміття стали викидати. А яких «висот» ми досягли у ненависті один до одного?! Скільки зброї настворювали?! І нервово-паралітичної, і бактеріологічної, і хімічної, і ядерної, навіть коли захочемо оце все знищити, тисячоліття не вистачить!  

Чому ж Ти мовчала увесь цей час?

Чи відповідала, та ми не розуміли, що це Ти?!

Адже ми усі Твої головні Закони перекреслили.

З дитинства знали, що Закон Твій – Гармонія, що все у Тобі працює як годинник, все взаємопов'язано – космос, земля, рослини, тварини, остання бактерія не пискне, доки ти не даси команди… Знали ж!

Але гадали – Це там, у Неї, у Природи. А ми – за іншими законами живемо…

За якими?! Звідки оця дурня прийшла до наших голів, що ми – поза Законом?!

І ось Ти надсилаєш нам вірус.

І він нас просто ошелешує.

І ми раптом розуміємо – Ти більше не дозволиш нам так жити.

Тому що закони, за якими ми жили – це не гарні закони.

Ти – Закон Гармонії, а ми – повна дисгармонія.

Ти – Закон Рівноваги, а ми – її відсутність.

Ти – Зв'язок, взаємне поручительство, а ми – кожен сам за себе і гори воно все синім полум'ям.

Ти – Добро, а ми – зло.

Але чому?.. Чому ми так одне одного не любимо?!

Тому що егоїсти.

Але чому не розуміємо, що це проти Твоїх Законів?

Тому що егоїсти!

Чому ж ти раніше нас не зупинила, мовляв, ви – дурники, ви – егоїсти, ви ж прямуєте до катастрофи, ви ж з таким злом один до одного довго не протягнете, вірніше, це Я вас – таких – не  терпітиму.

Чому Ти мовчала?

А-а, ти не мовчала?!

А, це Твоя робота – пожежі в Австралії, Росії, Америці, сарана, яка зжерла Африку, буревії в Каліфорнії, повені в Міссісіпі, землетруси на Ямайці, вулкани в Індонезії, свинячий грип, пташиний грип… але якось це усіх не зачіпало. Того, хто горів – так, але ж решті було все до лампочки! Війни, навіть найжорстокіші, зі знищенням мільйонів… все забулося, затерлося, когось торкнулося, а комусь, навпаки, тільки на радість.

І ось, Ти надіслала нам вірус.

І вцілила.

Маленький вірус узяв та й ткнув нас у дивне запитання, яке раніше ми собі не задавали: те життя, яким ми жили, що це було за життя?

Літали туди-сюди… Навіщо літали? У більшості випадків – даремно.

На засіданнях тринділи з ранку до вечора. Якийсь сенс був у цьому?

Шопінгами тинялися! Шафи забивали мотлохом! Навіщо?!

Навіщо ми виробляли усе оце сміття, так ще й хвалилися його якісним виробництвом.

А їжі було скільки?! Вона вже до холодильників не вміщалася. Ми її більше викидали, ніж вживали!..

А навіщо ми одне одному загрожували!? Принижували! Убивали!.. Невже не можна було жити мирно?!

І як тільки-но ми поставили собі оці запитання – відразу виявилося, здалося усе оте нам таким дріб'язковим, порожнім, суєтним… і нам стало страшно.

Де ж Ти була раніше?! Чому Ти раніше не повернула нас обличчям одне до одного?!

Адже ми стільки життів прожили в гордині і ненависті?!.

Та хіба ми раніше могли почути?

Ні! Не могли.

Ти так все підгадала, Ти такий час вибрала, що світ відразу все почув і впізнав.

Тому що він став інтегральним, взаємопов'язаним, він став кулькою на долоні.

І саме в цей час Ти надіслала нам вірус.

І сказала ‒ не можна в цьому світі «чхати» один на одного. Треба піклуватися одне про одного. І жити за Моїми Законами. І повторила ще раз, для нетямущих – Мої Закони дуже прості: Гармонія, Рівновага, Взаємозв'язок і поручительство, оце і все.

Дорога наша Мати-Природо! Не дозволь нам повернутися до того, як було.

Не дай повернутися до ненависті, ворожнечі, використанню один одного. Не потрібні нам мільярди, палаци, не хочемо, щоб хтось голодував, а хтось викидав їжу на смітник.

Дай нам можливість жити простим, здоровим життям, дорожити один одним,, піклуватися про дітей, онуків, правнуків, про всіх людей, щоби їм жилося щасливо, щоб вони всі про Тебе думали і все з Тобою погоджували.

… Ми дуже хочемо так жити, дуже.

І треба ж, що Твій вірус накоїв?!

 Семен Винокур

Читайте також:
Туреччина перетворилася на своєрідний аналог «русского мира».
09:50
Українізацію вишу започаткував Олекса Левитський.
вчора, 12:31
РФ і так тривалий час мозолила очі саудитам своїм втручанням в політику на Близькому Сході.
вчора, 10:10
нове, доволі оригінальне, соціал-нацистське прочитання клятви Гіпократа
вчора, 09:01
ще раз про руський вірус на українську голову
26 березня, 12:57
Наразі можна говорити про проблемність п’яти тендерів.
26 березня, 12:44