На Заході тривають дискусії щодо можливих обсягів допомоги Києву. Як розвиватимуться події, особливо після виборів у США, ніхто не знає.
Уявіть собі світ після поразки України. По-перше, це був би чіткий сигнал для всіх агресивних режимів (автократій, диктатур тощо) по всій планеті: ви можете робити все, що хочете і вам за це нічого не буде.
Міжнародний порядок, заснований на правилах та угодах, скінчився. Світ повернеться до того, яким він був ще 100 років тому, а всі зусилля та жертви, пов'язані із трагедією Другої світової війни, будуть марними.
Комуністичний Китай використовуватиме силу для розширення свого впливу, що може призвести до нової світової війни. Але також і дрібніші автократії по всій планеті атакуватимуть своїх слабкіших сусідів, як узурпатор Саддам Хусейн атакував Кувейт.
Північнокорейські війська частіше з'являтимуться у конфліктах по всьому світі. Піратство, блокування торгових шляхів та припинення комунікацій стануть звичайною практикою; ціни на сировину зростуть, страхові ставки будуть надхмарними, а вільна торгівля буде змушена скоротитися.
По-друге, стане ясно, що зупинити агресора може лише ядерна зброя — всі довгострокові зусилля щодо зупинення поширення будуть марними. Ядерний шантаж стане нормою, планета перетворить на вкрай небезпечне місце, а ймовірність атомних аварій лише зросте.
По-третє, воєнна поразка України (і, можливо, повноцінна російська окупації її теренів) спровокує нову хвилю біженців, набагато більшу, ніж раніше. Це підірве європейську економіку та соціальну згуртованість, чого так сильно бажають у Кремлі.
По-четверте, як би кому не хотілося на Заході, але РФ не зупиниться. Успішний наступ агресора в Україні зміцнить її українськими ресурсами, включаючи місцевих жителів, примусово мобілізованих до російської армії.
Всім нам варто готуватися до того, що росія піде далі вперед, скажімо (як описав генерал Річард Ширрефф у своїй книзі), на країни Балтії, Польщу, Південний Кавказ та Середню Азію, відновлюючи свою імперію, як і обіцяв путін. РФ активніше проникатиме у виборний процес у вільному світі; розширюватиме свій вплив у ЗМІ, кібератаки та секретні операції; і використовуватиме паливо та зерно як зброю.
Нові гарячі точки з'являться в Африці та в Азії, можливо, одного разу навіть у західній півкулі, десь у підчерев'ї США. Ті мешканці на позір колективного Заходу, які бояться ескалації, побачать, як їхні найбільші страхи стануть кривавою реальністю.
По-п'яте, цілком імовірно, що російська економіка не витримає подальшої ескалації своїх агресивних воєн. Крах російської економіки породить ще більше проблем, таких як поширення ядерної зброї; гуманітарні катастрофи, такі як кризи біженців; зростання радикального ісламу; та подальше посилення КНР коштом російських ресурсів.
По-шосте, ефективність диктатури та слабкість демократії будуть доведені всім, а так звані «сильні руки» та прихильники росії прийдуть до влади у багатьох країнах, включаючи держави-учасниці ЄС. Європейська єдність закінчиться, як і європейські мрії про стійкий світ; відносини США й ЄС також значно погіршаться.
Деякі люди на Заході вважають, що можна закінчити війну без української поразки чи перемоги — спортивною мовою, фактичною нічиєю. Однак війна — не спорт, а припинення бойових дій без поразки чи перемоги — лише перепочинок для РФ, яка не відмовиться від своїх цілей.
Я мушу наголосити, що поразка України не обов'язково означає, що російські війська зможуть прорвати українську оборону. Це може бути наслідком тривалої війни на виснаження, зробивши Україну випаленою землею, непридатною для життя, і спричинивши крах енергетичної системи та економіки країни.
Це також може бути наслідком нав'язаного перемир'я (або, якщо хочете, припинення вогню), яке буде використано РФ та її союзниками для накопичення достатньої кількості ракет, щоби подолати протиповітряну оборону України та знищити її уряд. Уся нерішучість, яку ми спостерігали протягом 3 минулих років, може зрештою закінчитися поразкою України.
Сьогодні західні еліти бояться ескалації, тож чекають і приймають половинчасті рішення. Реальність така, що ескалація у разі відбувається поступово як наслідок цих (не)рішень, а світ ніколи не буде таким, яким він був до повномасштабного російського вторгнення наприкінці лютого 2022-го.
Повернутись до звичайного режиму у світі вже неможливо. Тривала війна на виснаження призведе до поразки України, а також збільшення витрат Заходу, бо припинення вогню, необхідне Москві для переозброєння за підтримки її союзників, які також завдадуть і собі удару там де США з ЄС не очікують.
Підтримка України — це не витрати, а інвестиції: у глобальний мир, переозброєння та інновації, у вільну торгівлю. Підтримка України не «стільки, скільки буде потрібно», а націлена на перемогу України та поразку РФ з її союзниками, не лише заснована на цінностях, це — раціональний вибір, що ґрунтується на багатьох аргументах задля уникнення пекла світового безладдя.