Що робити, якщо вас затримали правоохоронні органи – Інструкція

Читаємо поради адвоката. В часи, коли влада розгортає репресії проти патріотів, це може знадобитися кожному.

Адвокати правозахисної ініціативи "Правотворець" повідомили, що робити, якщо вас затримано правоохоронними органами.

Текст допису ми публікуємо без суттєвих змін. 

Затримання – річ неприємна й у більшості випадків не передбачувана. Як наслідок – розгубленість особи, відсутність розуміння, які є права, що робити.

При затриманні особа має право знати підстави затримання, знати у вчиненні якого злочину підозрюють, мати захисника, відмовитись будь-що пояснювати, отримати медичну допомогу, повідомити про затримання близьких родичів, членів сім’ї, інших осіб за вибором.

Особу мають право затримати лише в декількох випадках:
- під час вчинення злочину;
- одразу після вчинення злочину, якщо на одязі, тілі залишились сліди вчинення злочину, або якщо прямо на особу вказав свідок;
- якщо справу веде НАБУ й існують підстави вважати, що особа втече (99% НАБУ так думає);
- якщо є ухвала на затримання (отримати її також для слідства не проблема).

Під час затримання рекомендовані наступні дії:

- зберігати спокій й не піддаватись провокаціям;
- не намагатись щось пояснити або переконати слідчого в прикрій помилці, оскільки рішення про затримання вже прийнято, на даному етапі досудового розслідування навряд чи можна переконати в помилці, а надавати слідчому зайву інформацію не варто;
- негайно зателефонувати адвокату, чітко повідомити: хто затримує, де це відбувається, передати контакт слідчого;
- не чинити фізичний спротив, оскільки, по-перше, навряд чи це вдасться, по-друге, під час обрання запобіжного заходу це буде вписано з боку прокуратури в ризик втечі, перешкоджання кримінальному провадженню;
- не надавати добровільно доступ до телефону (пароль або розблокування), не повідомляти нічого, що може бути використано проти Вас;
- не повідомляти телефоном нічого, що може надалі бути використано проти вас (як правило, під час затримання телефони вже прослуховуються);
- після прибуття адвоката чітко виконувати його вказівки;
- в протоколі затримання обов’язково зазначити про свою незгоду із затриманням, час, коли затримали (протокол може складатись як на місці затримання, так і після нього вже в приміщенні правоохоронного органу);
- отримати примірник протоколу затримання.

Після затримання, як правило, відбувається обшук й обрання запобіжного заходу.

Обшук може бути невідкладний – без ухвали слідчого судді, й на підставі ухвали слідчого судді.

Якщо обшук відбувається на підставі ухвали, то варто звернути увагу на наступне:

Отримати примірник ухвали про обшук.

На примірнику, що залишився у слідчого, зазначити:
- чіткий час отримання;
- ким видана ухвала і кому надано право проводити обшук;
- строк дії ухвали;
- чи вірно зазначена адреса;
- що саме намагаються відшукати правоохоронці;
- заявити про залучення своїх понятих (друзі, сусіди, вахтер), а не тих, що із собою привезли правоохоронці;
- в разі наявності майна, що шукають, добровільно його видати (це зведе до мінімуму пошкодження майна під час обшуку);
- вимагати чіткої відеофіксації всього, що відбувається під час обшуку;
- вимагати зазначення індивідуальних ознак речей, що вилучаються;
- чітко слідкувати за переміщенням тих, хто прийшов на обшук, щоб після його проведення нічого не зникло або, ще гірше, не з’явилось чогось того, що у Вас раніше не було (зброя, наркотичні засоби, печатки підприємств, флеш-носії із певною інформацією);
- отримати примірник протоколу обшуку.

Обрання запобіжного заходу.

Під час обрання запобіжного заходу слідчий суддя перевіряє ряд обставин, на підставі яких суддя обирає запобіжний захід:
- обґрунтованість підозри;
- вагомість доказів про вчинення злочину;
- інформація про підозрюваного (вік, стан здоров’я, соціальні зв’язки, наявність місця роботи, сім’ї, репутація тощо).

Виходячи із зазначеного, варто завчасно підготувати для суду наступні документи:
- свідоцтво про одруження, народження дітей;
- довідку з місця роботи щодо розміру заробітної плати;
- характеристику з місця роботи;
- медичну документацію в разі наявності захворювань;
- відзнаки, нагороди, подяки;
- пенсійні посвідчення батьків, якщо вони на утриманні;
- заяви від поручителів.

Поручителями може бути будь-яка особа, яка заслуговує на довіру суду. На практиці ж це, в більшості, народні депутати, волонтери, військові, духовні служителі.

Окремо звертаємо увагу, що дуже бажано, аби поручителі не просто підписували “шаблонні” заяви, а писали їх власноручно й від себе.

Ідеальний варіант, коли поручитель може не просто висловити своє бажання взяти особу на поруки, а пояснити суду про обставини знайомства, дати характеристику особі.

Інструкцію підготував: адвокат Тарас Безпалий.