Шпигуни СБУ в Офісі Генерального прокурора

Збентежена читацька громадськість регулярно питає, куди подівся головний інквізитор генеральної прокурорки Венедіктової Андрій Яковлєв?

Хочу всіх заспокоїти: Андрій Сергійович живий, здоровий і працює в Спеціалізованій екологічній прокуратурі Офісу Генерального прокурора.

У часи, коли генеральною прокуроркою була ДБС (нагадаю, що саме так соратники Ірини Венедіктової називали свою начальницю, себто «Дура бєз сісєк»), підлеглі лейтенанта Баканова відрядили до Офісу Генерального прокурора працівника Главку «К» Дмитра Калюжного, якого парфюмерша призначила заступником керівника Генеральної інспекції, тобто Андрія Яковлєва.

Основним завданням Калюжного було збирання інформації відносно прокурорів, документування їх протиправної діяльності та передача матеріалів фактичному керівнику СБУ Андрію Наумову, нині засудженому в Сербії за відмивання коштів.

Після звільнення Венедіктовоі Калюжний повернувся до Главку «К» на вулиці Малопідвальній і очолив відділ, який займається документуванням витівок саме прокурорів. А на додаток, ще й завербував свого колишнього начальника Андрія Яковлєва, який пішов на агентурну співпрацю з правнуками Дзержинського і отримав агентурне прізвисько «Ніна».

Насправді Яковлєв не довго розмірковував над пропозицією Калюжного. Ще коли Андрій Сергійович очолював Харківську місцеву прокуратуру №6, його безмежна діяльність, яка полягала в отриманні хабарів з місцевих фермерів, участі в кришуванні незаконної порубки лісу, махінацій із землею, була задокументована СБУ і ДБР по декілька разів. Тож пропозиція Калюжного була, як то кажуть, така, від якої не можна було відмовитись.

Довгий час Ніна перебувала поза штатом в Офісі Генерального прокурора і чекала, куди правнуки Дзержинського її прилаштують. Аж коли на Володимирській дізнались, що гаманець Костіна Вербицький тягне на посаду керівника Спеціалізованої екологічної прокуратури свого товариша Бориса Індиченка-молодшого, проблема працевлаштування для Ніни була відразу знята.

Звісно, що оперів СБУ цікавить не сам Індиченко-молодший, а вихід через нього, по-перше, на його батька Бориса Індиченка-старшого, який є керівником Другого підрозділу детективів НАБУ, що спеціалізується на провокації хабарів, а, по-друге, близького товариша Дмитра Вербицького, який є довіреною особою генерального прокурора Костіна.

Тож хочу порадити Борису Борисовичу поцікавитись у батька, що з себе становить на практиці візуальне спостереження, тоді, може, і доведеться помічати сірий Kia Cerato, який коли-не-коли супроводжує переміщення Індиченка-молодшого Києвом.

А ще рекомендую Борису Борисовичу пригадати, на всяк випадок, де, коли і з ким він зустрічався і про що теревенів, особливо — зміст своїх розмов з Вербицьким. Про перевірку приміщення Спеціалізованої екологічної прокуратури на вулиці Борисоглібській на предмет наявності спеціальної апаратури для зняття інформації нічого казати не буду — Ніна все одно з часом натягне нову.

Тільки не здумайте Яковлєва називати Ніною, а то він ще образиться і скаже, що це все вигадки.