Шпигунський скандал в ОБСЄ. Як Росія отримала секретні документи місії?
ОБСЄ – в центрі шпигунського скандалу. Німецькі журналісти стверджують: мінімум декілька сотень внутрішніх документів міжнародної організації потрапили до рук російської ФСБ. Що це за інформація, як її можуть використовувати спецслужби і чи перший це скандал із незалежними спостерігачами на Донбасі?
Місця розташування камер спостереження, фотографії баз, внутрішнє листування, списки адрес співробітників, їхні звички і навіть групи крові. Усе це потрапило до рук російської Федеральної служби безпеки, стверджують німецькі журналісти.
«Це питання політичне. Росія – один із членів ОБСЄ. І потрібно запитати у її представників: як таке може відбуватися зі спостерігачами?»,– розповів один із авторів розслідування, журналіст німецького телеканалу ARD Арндт Гінцель.
У розпорядженні журналістів опинилося близько 400 документів, датованих весною 2016 року. Водночас їхні джерела стверджують, що втрачено набагато більше.
«Витік торкнувся всіх працівників ОБСЄ за вказаний період часу. На деяких підготовлені досьє. Наприклад, хтось випиває або віддає перевагу певному типу жінок. Де спостерігачі зустрічаються після роботи, в яких барах чи ресторанах. Ми вважаємо, що досьє підготувала ФСБ», – каже Арндт Гінцель.
Уся ця інформація, якщо вона дійсно потрапила до рук спецслужб – на вагу золота, впевнений колишній глава Служби зовнішньої розвідки України Віктор Гвоздь.
«Елементарна інформація, яка може бути використана для його (працівника місії – ред.) вербування. Для чого це вербування? Це зрозуміло. Для того, щоб він або давав інформацію, і почав працювати на цю розвідку, або міг закривати очі на ті чи інші дії країни. А ми говоримо про Росію. Країну-агресора», – заявив екс-керівник української Служби зовнішньої розвідки.
Клімкін: «Ми впевнені, що всі росіяни у складі місії працюють на спецслужби»
В ОБСЄ витік інформації офіційно не підтверджують. Перший заступник голови Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Александр Гуґ в інтерв'ю розповів, що безпека спостерігачів – прерогатива ОБСЄ.
«Ми проведемо перевірку внутрішньої системи, яким чином здійснюється обмін і поширення інформацією. Якщо хтось порушив Кодекс поведінки ОБСЄ, тоді можуть бути вжиті відповідні заходи: від попередження до звільнення з місії», – заявив Александр Гуґ.
Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ працює в Україні з весни 2014 року. Зараз спостерігачів по всіх регіонах країни – 699. Більшість із них – на Донбасі (556).
У місії – представники 44 країн. Делегати з Росії – у першій п'ятірці за представництвом.
«Ми точно впевнені, що всі росіяни у складі місії працюють на спецслужби. Я тільки одного не знаю – на одну спецслужбу, чи на всі разом. Це, у тому числі, й прагнення зруйнувати місію зсередини», – заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін на прес-конференції у Берліні минулого тижня.
ОБСЄ і вітання з бойовиками
Історія з витоком інформації – не перший резонансний інцидент навколо спостерігачів на Донбасі. Це відео журналісти ТСН зняли 3 роки тому в Луганській області.
Максим Удовиченко тоді був співробітником місії ОБСЄ від Росії. Пізніше він зізнався, що служив у Головному розвідуправлінні Росії. Після розголосу його виключили з місії.
«Ну уявіть собі – проїхався ось такий росіянин із місією ОБСЄ як «ОБСЄшник», потім приїхав у Донецьк, у Луганськ і, наприклад, там сконтактував зі своїм товаришем, який, вибачте мені, закінчував із ним одну військову академію. Це проблема. Наскільки я знаю, ці питання ОБСЄ намагалась і намагається вирішити», – сказав у коментарі екс-військовослужбовець ЗСУ, волонтер Мирослав Гай.
А ці кадри зняті восени 2017 року. Під час передачі тіл загиблих українських військових представник ОБСЄ віддав військове привітання бойовику угруповання «ЛНР», яке в Україні визнане терористичним.
Німецькі журналісти: людина, що «злила» дані, досі працює в ОБСЄ
Комунікація українських військових і спостерігачів ОБСЄ відбувається через Спільний центр із контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін (СЦКК). Там гарантують режим тиші і безпеку під час роботи спостерігачів на передовій.
«Бойові позиції українських військових можна віднести до категорії режимних об'єктів. На режимний об'єкт є певний обмежений доступ, у тому числі, команди ОБСЄ», – каже начальник штабу української сторони СЦКК Олександр Металіді.
Після торішнього підриву одного з патрулів на міні і загибелі спостерігача всі пересування місії відбуваються тільки асфальтовими шляхами. Це сталося на непідконтрольній Україні території, там роботі ОБСЄ регулярно перешкоджають. Бойовики закривають доступ на певні ділянки фронту, а місцеві жителі звинувачують спостерігачів у бездіяльності.
Місія продовжує роботу по обидва боки лінії розмежування. Використовує дрони: фіксує техніку і нові укріплення на фронті. Але проблема з витоком інформації залишається. Як розповів один із авторів розслідування, людина, що стала причиною цього, досі працює в ОБСЄ.
Роман Пагулич
