Майже 70-річний дід Владімір Владіміровіч Путін припустився фатальної помилки під кінець свого безславного життя.
Останні 20 років він лякав світ і робив це досить успішно, вибиваючи собі преференції та розширюючи вплив. Він із захопленням показував і розповідав, як може "перетворити Америку на ядерний попіл", підкуповував європейську еліту, влаштовував теракти в Європі, у тому числі із застосуванням зброї масового ураження, роблячи це відкрито, бравуючи "успіхами".
Вперше Путін відчув смак безкарності після того, як утопив у крові Чечню за мовчазної підтримки Заходу. Почуття безкарності збільшилося у рази після захоплення частини Сакартвело (2008), демонстративного вбивства польської військово-політичної еліти (2010), різанини у Сирії (2012-2022) та як фінальний акорд – захоплення Криму із частиною українського Донбасу (2014-2022).
Запаморочення від успіхів на тлі "синдрому Ходжі Насреддіна", змусило його повірити у свою брехню про "перевагу російського озброєння". Підігрітий байками про готовність українців зустрічати його з квітами та танцями, Путін вирішив, що «настав час остаточно вирішити українське питання».
Впевненості кремлівському бункерному щуру надавав і той факт, що західні країни всі, як один, прогнозували, що "Київ впаде за 2 дні", а навіть США пропонували Володимиру Зеленському покинути столицю і перебратися в безпечне місце. Фатальний крок Путін зробив 24 лютого 2022 року, але вже у перші дні широкомасштабної війни українці осоромили головастих західних військових експертів – стало очевидно, що "все йде не так", тобто "не за планом".
Минуло вже 9 місяців і ось тепер на ТБ-екранах бачимо замість грайливого грізного пахана – розгубленого утирка, який панічно оголошує мобілізацію у надії врятувати своє жалюгідне життя від гніву вирощеної ним кривавої клоаки, котра прагне величі росії та нових перемог. У висліді абсолютно бездарної авантюри Путін утратив усі напрацьовані за 20 років дивіденди, накопичені на страху та міфі про всемогутнього московського царя.
Нині кремлівського карлика ніхто вже не боїться. На це зокрема вказує і реакція західних країн на оголошену Путіним "часткову мобілізацію" та нові-старі загрози застосувати ядерну зброю.
В американській пресі, наприклад, виражена майже одностайна реакції еліти США. А саме: рішення кремлівського бункерного щура і ядерний шантаж – це свідчення вкрай важкої ситуації, в якій опинилася російська армія, яка вдерлася до України.
«Путін у відчайдушній спробі ескалації ситуації в Україні», – читаємо на шпальтах авторитетного видання "The Wall Street Journal".
«Не піддавайтеся путінському блефу! Росія програє», – вважає редакція головної газети столиці США "The Washington Post".
«Нове рішення Путіна свідчить про його слабкість», – вказує популярне у жителів сількор місцевості видання "Newsday".
Власне, вказана спроба Путіна погрозами застосування ядерної зброї навіяти страхи не спрацювала. Його виступ викликав у США інші почуття: буквально через кілька годин після трансляції промови кремлівського бункерного щура президент Джозеф Байден ясно дав зрозуміти – відповідь буде негайною і для росії нищівною.
Прессекретар Ради з національної безпеки США Джон Кірбі нагадав, що це – не перша за останні місяці подібна загроза, яка пролунала з Кремля, тож її у Білому домі сприймають досить серйозно. За його словами, США спостерігають за ядерним арсеналом РФ і готові вжити заходів у відповідь, якщо будуть помічені зміни в розташування ядерних сил (тобто, заходів буде вжито навіть не на зльоті ракети, а на стадії задуму такий запуск здійснити – прим. ред.).
А ось, як авторитетні міжнародні політичні аналітики та військові експерти коментують плани, загнаного у глухий кут бункерного щура:
– Особисто я думаю, Путін вважає, що якщо йому вдасться значно поповнити лави своєї армії завдяки мобілізації, заповнити арсенали, щоби протриматися на нинішніх позиціях кілька місяців, то взимку відсутність російських постач природного газу змусить Європу здатися і, як раніше, ситуація обернеться на його користь. Але цього не станеться, – зазначає науковий співробітник філадельфійського Інституту зовнішньополітичних досліджень Стівен Бланк.
– Путіну не слід забувати, що стримувальний ефект ядерного арсеналу працює лише до моменту використання ядерної зброї. Якщо воно буде застосовано, НАТО не буде бездіяти. Якщо Путін застосує ядерну зброю в Україні, я не уявляю, що НАТО скаже: «Нас це не хвилює». Однак застосування росією ядерної зброї у результаті невдалого для неї ходу війни проти України не можна виключити повністю, на тлі поразки на полі бою, що насувається, – вважає заступник директора Кеннановського інституту у вашинґтонському Центрі Вілсона Вільям Померанц.
Назагал всі притомні й не підкуплені Кремлем оглядачі прийшли до спільного знаменника – Путіна загнав себе у безвихідь. Його заява про готовність застосувати ядерну зброю свідчить про те, що він шукає найменшу шпарину покращити власне становище.
Тож, чи втілить він свої слова у життя, ніхто не знає. Але західні уряди мають бути готові до такого повороту подій, тим більше, що він уже перетворив ядерну енергію на зброю, наражаючи світ на небезпеку спершу контролем над Чорнобильською, а нині Запорізькою атомною електростанцією.
Своєю чергою, як раніше вже повідомляв "Останній Бастіон", ми всі з вами впритул підійшли до так званої точки біфуркації на теренах російської федерації.