Симптоми неосудності

Лише людина, котра перебила горшки із царем як у своїй голові, так і в головах близького оточення, сьогодні пам'ятає здійснений клоунами в день місцевих виборів 25 жовтня минулого року вибух ідіотизму під гучною назвою «всенародне опитування».

Нормальним нагадуємо, що тоді біомасі було запропоновано відповісти на п'ять запитань, на які збитий з пантелику невгамовним попередником найвеличніший геній сучасності був не здатен відповісти самотужки.

Він нас запитував, чи хочемо ми бачити Ігоря Валерійовича Коломойського убуцегареним на віки-вічні, чи готові зробити Донбас полігоном відмивання брудних грошей у якості вільної економічної зони, чи ладні «скоротити» 150 ледарів у Верховній Раді, як ми ставимося до канабісу і що зробив персонально кожен з нас для виконання Вільямом Джефферсоном Клінтоном і сером Джоном Мейджором обіцяного Леоніду Даниловичу Кучмі (до Бориса Миколайовича Єльцина вже ніяких претензій).

Тоді притомне громадянство проігнорувало безглузду витівку квартальної пацанви і питання з відповідями нечисленної траченої цвіллю публіки, яку розвели на бла-бла-бла як кошенят, благополучно почили в бозі.

Пояснюємо, з якого лиха нам оце зараз спало на думку ревізувати забаганки трускавецької еліти. Справді, інколи після чергового медійного припадку позамежево безпосередньої Мендель здається, що глибшого дна просто не існує в природі, і слугам нічого пробивати – далі магма і центр земної кулі.

Цього разу нас веселить фантомний лідер віртуальної партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко, серед весільних тамад і фотографів більше відомий як «Лісоруб корабельних сосен». От скажіть, люди, діяч з претензіями, при здоровому глузді наплів би отакого навіть про явно провальний партійний проєкт, відповідаючи за запитання журналістів про долю того опитування:

«Це якась дивна історія, ми планували це зробити [підбити підсумки], але чомусь не зробили. Я гадаю, це все ж слід зробити, це справа честі для партії. Можливо, підв´яжемо до здачі звіту, щоб була якась послідовність»?!

І далі сім мішків гречаної вовни дослівно:

«Просто… напевно вже… якось воно дещо відійшло на другий план. Ми розпочали займатися імплементацією цього. Результати будуть майже такими ж, можливо в сотих».

«Лісоруб» хвацько розписався у власному глупстві. А те, що нас вони будуть тримати за лохів, було прописано в програмових маніфестах на білбордах. І оце, мабуть, чи не єдине, що вдалося реалізувати слугам з віяльних обіцянок – тримають.

Адже маємо визнати, що навіки застрягла у совку пенсіонерка з Південного, вже чи й не напівукраїнського Сходу, слізно умовляючи країну «нє мєшать лучшему із презідентав», ніколи не втямить, що те опитування, як тоді не мало, так і зараз не має, нічого спільного з державною політикою, партійною практикою і олією в голові.