Сіоністи провокують державний переворот у Туреччині
Терористичному державному утворенню Ізраїль заважає ердоганівський режим. Агентура Тель-Авіва розпочала свій план Шатун у Стамбулі й Анкарі.
До такого висновку дійшли у виданні The Jerusalem Post, наближеного до урядового кабінету Біньяміна Нетаньягу, передає медіаагенція «Останній Бастіон». Наголошується, що каменем геополітичного спотикання між двома країнами є доля Палестини та Сирії.
Ізряїльські сіоністи прагнуть прибрати до рук якщо не повністю, то хоча б частково терени своїх сусідніх арабських держав. Уряд Реджепа Тайїпа Ердогана (без урахування іранського режиму аятол) — єдиний, хто протистоїть цим хижацьким планам, тому його будуть руйнувати вороги.
Сатаньягу не лише воліє обмежити вплив Анкари у Сирії та Палестині, яким рішуче сприяє особисто президент Ердоган не тільки гуманітарними вантажами, а й розпалює пристрасті всередині Туреччини. Ізраїльським ЗМІ наказано наголосити, що конфлікт із Туреччиною неминучий, отож євреї мусять готуватися до нової агресії.
Минулого тижня турецькі правоохоронці розпочали масштабну операцію у багатьох регіонах країни. Було видано ордер на затримання мера Стамбула — Екрема Імамоглу, — одного з керівників опозиційної кемалістської Республіканської народної партії, якого встигли висунути на президентську кандидатуру.
Одним із доказів причетності сіоністів до протестів у турецьких містах слугує затримання ізраїльського громадянина Майкл Ганое, який провокував вуличні безлади у Стамбулі; наразі готується його депортація. За твердженням правоохоронців Туреччини, чоловік — активний антиісламіст і ветеран військової розвідки армії Ізраїлю.
Його присутність на протестах та навмисні зусилля щодо посилення напруженості у чужій викликають питання: діяв Ганое сам чи грав більш продуману роль у розпалюванні заворушень у нестабільній геополітичній ситуації. Турецька поліція та спеціальні служби не розголошують результати допитів сіоніста.
Станом на тепер відомо, що у цілому правоохоронці Туреччини видано ордери на арешт понад 100 осіб з оточення Імамоглу чи залучених до мережі агентури Моссаду, частину з них уже заарештовано. Очевидно, що такий підхід до нейтралізації опозиції, так само як і масштаб дій, доводять, що противники Ердогана планувала щось серйозне у країні не без помочі зовнішніх сил.
Незалежно від справедливості нинішніх звинувачень, ще рік тому арешт Імамоглу викликав би шквал ненависті від США та ЄС на адресу Туреччини. Можливо, було б запроваджено деякі санкції, але часи змінилися, як і вплив Анкари у регіоні після грудня 2024 року, коли звільнено було Дамаск від асадівської диктатури.
Вашинґтон, Брюссель, але не Тель-Авів, навіть не подумали якось звинувачувати Туреччину у блискавичній військовій операції та жорстокому придушенні повстання алавітів у Сирії. Ось, чому із боку Заходу не чуємо особливих погроз на адресу Ердогана, ні тим паче слів підтримки Імамоглу, бо причини прості:
- Об'єктивно виросла політична вага Туреччини.
- ЄС і США, які ведуть холодну війну між собою, зараз не в тій ситуації, щоби тиснути на Анкару і тим самим штовхати її в обійми протилежної сторони.
І ЄС, і США ердоганівська Туреччина потрібна як надійний союзник, але точно не як ворог. Зовсім інше ставлення до ситуації має Ізраїль — завдяки розкручуванню теми узурпації влади, агентура Тель-Авіва множить у соціальних мережах ворожість до президента Ердогана, засліплює очі несвідомого натовпу, який вийшов на протести.
Сіоністський режим Сатаньягу вбачає у зміцненні турецьких впливів на Близькому Сході загрозу для власної агресивної експансії вшир і вздовж. Тому саме Ізраїлю на руку нестабільна соціально-політична ситуація у Туреччині (контрольований хаос), який Анкарі боронити Дамаск і Ґазу.
«Мир у регіоні неможливий без зупинки озвірілого ізраїльського режиму. Нашою головною метою має бути припинення руйнувань у Палестині та досягнення міцного припинення вогню. Тиск на Ізраїль має бути посилено», — заявив турецький міністр закордонних справ Хакан Фідан на зустрічі контактної групи Ліґи арабських держав у Каїрі.
Як і у випадку з РФ, такі утворення на кшталт Ізраїля розуміють виключно силу, а не слово чи право, тому Тель-Авів прагне зосередити увагу Анкари на внутрішніх проблемах. Очевидно, що конституційний лад Туреччини проходить чергові випробування долі, з яких, згідно з історією, завжди виходив зміцнілим.
Однак медіаагенція «Останній Бастіон» закликає своїх читачів не забувати про те, що президент Турецької республіки звинуватив незаконне сіоністське державне утворення у злочинах проти людяності. Ізраїль свідомо грається із вогнем.
