Чи має Parimatch підстави для успішного оскарження санкцій в українських судах?
Скандал навколо нещодавнього переділу грального ринку України навіть не думає вщухати. Скрізь патріотичну риторику красномовно стирчать переналаштування фінансових потоків, системна несплата податків, відсутність моніторингу, маніпуляції законодавців, блокування судового розгляду.
Санкції РНБО проти компанії були запроваджені 11 березня 2023.
Відтоді СБУ та РНБО відмовляються пояснити, за що санкціонували Parimatch, українську компанію з 30-річною історією, найбільшого платника податків у галузі, першого отримувача ліцензії.
Офіційні листи компанії до правоохоронних органів залишаються без відповіді. Замість офіційних відповідей про причини санкцій були здійснені вкиди у ЗМІ про начебто роботу компанії у рф.
Натомість було проігноровано висновки американської юридичної корпорації про повний вихід Parimatch з рф ще у березні минулого року. Тобто, інформаційні вкиди домінують над висновками міжнародних юридичних експертів.
Така поведінка лише підсилює підозри, що влада виконала замовлення конкурентів Parimatch. За більш різких версій, здійснено масштабний перерозподіл корупційних потоків від найбільш непрозорого ринку України на користь самої влади.
Цього тижня скандал навколо санкцій проти компанії вийшов на міжнародний рівень.
Зокрема, у статті Politico йдеться про використання адміністративного ресурсу. Зокрема, йдеться про використання риторики війни заради вирішення бізнесових завдань.
Авторитетне західне медіа розглядає накладені на Parimatch позасудові обмеження як прояв корупції та системного тиску силовиків на український бізнес. У даному випадку відомо, що йдеться перш за все про СБУ.
«Компанія заснована в 1994 році в Києві, а тепер її штаб-квартира розташована на Кіпрі. Вона працює за ліцензіями, виданими місцевими регуляторами в Україні, Центральній Азії, Африці, Великій Британії – і донедавна в росії та білорусі. Але після початку повномасштабної війни Parimatch негайно відкликала з російського та білоруського ринків франчайзингові угоди, втративши по цьому мільйони доларів. Почувши в урядових колах про те, що букмекерський ринок в Україні буде очищено від будь-яких зв’язків з росією, Parimatch засипав владу листами та зверненнями, в яких наголошувалося, що компанія має українських власників. Для того, щоб довести, що компанія більше не присутня на російському ринку, керівники замовили звіт у великій американській юридичній фірмі, який прочитав Politico. Parimatch наразі пожертвував понад 40 мільйонів доларів на гуманітарні цілі, пов’язані з війною. Тим не менш, у березні санкції було накладено», – пише Politico.
Перехід скандалу у міжнародну сферу має стати доволі неприємним інформаційним бекграундом для президента Володимира Зеленського, який щойно відвідав саміт G7.
Просто зараз в Україні розгорнута справжня кампанія проти проросійського бізнесу, і це знаходить підтримку в населення. Проте відомі випадки певної підтасовки даних, аби створити штучне враження «проросійськості».
Це надає можливість для адміністративного тиску на ту чи іншу структуру. Зокрема, під тиском опинилися певні бізнеси, що пов'язані з так званими олігархами.
Що цікаво, у жодному з випадків офіційна влада України не оприлюднює доказів, за якими здійснюється переслідування бізнесів. Замість цього у суспільство вкидаються інформаційні «бомби», які розносяться широким пулом провладних ЗМІ та блогерів. Так замість суто юридичного розгляду справа переноситься у інформаційну площину, а згодом накладаються санкції РНБО та провадиться арешт майна.
Ось як про це пише Politico:
«Санкції викликають зростання побоювань бізнесу в Україні. Деякі політично пов’язані гравці можуть використовувати війну як можливість збагатитися та пограбувати комерційних конкурентів. Керівники компаній кажуть, що деяким представникам бізнесу висунули сумнівні кримінальні звинувачення, або ж Служба безпеки України внесла їх до переліку санкційних компаній України з дуже розпливчастих міркувань національної безпеки».
Головну загрозу несе не сам факт накладення санкцій чи використання адміністративного тиску.
Будь-які розмови про інвестклімат стають зайвими, якщо власника можуть в будь-яку мить позбавити власності без жодних пояснень та без шансу на самозахист. Навіть путінська росія, яку Україна так героїчно перемагає зараз, лише у виключних випадках заходила так далеко (наприклад, у справі ЮКОСу). Проте в Україні явище стало масовим. Схоже, що санкції Києва призвели до виникнення нового типу рейдерства. На відміну від боротьби бізнесів один проти одного, тепер рейдерські дії вчиняє держава.
«Важко говорити публічно, тому що я не хочу говорити нічого, що може поставити під загрозу військові зусилля, але санкції проти успішних компаній не повинні застосовуватися для того, щоб очистити конкурентів або покарати тих, хто комусь не подобається», – каже один з співрозмовників Politico.
З публікації кейс Parimatch постає як прецедент зловживань з боку влади та беззахисності інвесторів в Україні. Він демонструє, що з ринку можна викинути будь-якого українського гравця, достатньо лише наклеїти на нього санкційний ярлик. Не потрібно обтяжувати себе будь-яким юридичним обґрунтуванням, можна діяти без суду та слідства.
«Офіційної комунікації, пояснень не було, а інші державні органи кажуть, що не можуть допомогти, тому що це в руках СБУ, і вони не мають у цьому питанні компетенції. Деякі чиновники посилаються на лист СБУ», в якому пояснюють причини санкцій, але «не повідомляють, бо це таємниця. Отака прозорість», – цитує Politico представника Parimatch Максима Ляшка.
Треба визнати, що скринька Пандори була відкрита ще багато років тому, за часів президентства Петра Порошенка. Відтоді санкції стали силовим інструментом у конкуренції та корпоративних конфліктах. Проте Володимир Зеленський не відмовився від механізму, а РНБО активно використовує його у щоденній практиці.
Дуже не схоже на те, що Parimatch зупинить спроби довести власну позицію. Постраждала компанія точно не хоче мовчати і прагне відновлення справедливості, а згодом – і покарання винних. Також не схоже, що влада просто так піде назустріч компанії. Це певним чином гарантує наступну хвилю розвитку цього скандалу. Вона може призвести до того, що на Заході почнеться предметна дискусія щодо вибору жорстких механізмів захисту іноземних інвестицій.
Зокрема, в якості запобіжника вже сьогодні розглядають кредити ЄБРР, програми Світового Банку, посилення антикорупційної вертикалі НАБУ-САП-ВАКС тощо. Інвестиційних нянь тут вже буде замало, якщо санкційний механізм може бути використаний в Україні навіть проти лідерів ринку. Тим більше, якщо буде доведене, що санкції перетворилися на інструмент боротьби з конкурентами та стягнення данини корумпованими правоохоронцями. Такий масив фактів має мало шансів залишитися непоміченим з боку закордонних партнерів та донорів.
Чи має Parimatch підстави для успішного оскаржень санкцій в українських судах?
Так, але за умови, якщо влада оприлюднить свої докази чи принаймні офіційне рішення про впровадження санкцій. Якщо це станеться, то залишиться чекати на співставлення фактів у справедливому юридичному двобої. СБУ та РНБО принести до суду трохи більше, ніж публікації ручних медіа, аби довести звинувачення української компанії міжнародної групи компаній Parimatch у зв’язках з російською федерацією. Якщо цих доказів виявиться недостатньо, навіть неоднозначні українські суди можуть дійти висновку, що підстави є недостатніми.
Якщо справа піде навіть далі, то процес перетвориться на скандал для влади України. Одна справа – героїчний захист від російської агресії, та геть інша – це безпідставні санкції задля переділу ринку. Впевнений, що Parimatch має право рознести на весь світ, що санкції були не покаранням за зв'язки з рф, не помилкою, а саме свідомою диверсією з корисливих мотивів. Що правоохоронці не є державниками, а скоріше є тіньовими лобістами бізнесу. Такий розвиток подій є вкрай невигідний для нової майбутньої України.