Скандал з турнікетами. Чи є прогрес?

Міністерство охорони здоров'я зараз працює над вимогами до турнікетів і провело нараду з українськими виробниками турнікетів.

Компанії взяли паузу, щоб підготувати свої пропозиції до вимог МОЗу.

Я бачу, що МОЗ налаштований конструктивно, і дуже сподіваюся, що:

• Вимоги не будуть суто формальними, для галочки
• Підготовку вимог не стануть штучно затягувати
• На якісні турнікети, що буду відповідати вимогам, потім виділять гроші з бюджету

Але у мене є велика підозра, що виробники низькоякісних турнікетів, які роками вигравали тендери у різних відомствах, зроблять усе, щоб підігнати вимоги під свій халтурний товар.

Я дуже хочу помилятися, але така загроза існує. І на цей випадок нам потрібен план Б.

А план Б виглядає вкрай привабливо: попросити TCCC (Tactical Сombat Сasualty Сare) проводити експертизу також і українських турнікетів. Так, за найвищими у світі стандартами, на рівні з CAT і SOF-T. Бо на карту поставлене найдорожче – життя та здоров'ю українських військових.

Я переконана, що зважаючи на тісні зв'язки України з TCCC, вони погодяться.

Це зекономило б нам гроші на створенні власних лабораторій з тестування турнікетів і зняло б ризики, що якась місцева компанія «порішає за тендер».

Також на нараді обговорювалася заміна сумнівних турнікетів в ЗСУ, якість яких не підтверджена. Заступниця міністра оборони Ганна Маляр вкотре, після двох місяців скандалів і нарад щодо тактмеду, спитала, а на підставі чого ми вважаємо, що 25% турнікетів (ті, які не сертифіковані TCCC, та не Sich), – неякісні?

Це засадничо хибне формулювання питання. Ми не повинні спеціально доводити, що якісь турнікети погані. Міноборони повинно перевірити й довести, що турнікети, які на руках в українських військових, – на 100% якісні. І лише їх використовувати.

Також ми запитали, чи може українська держава нарешті просити західних партнерів передавати виключно турнікети, сертифіковані TCCC. Як повідомив представник Командування медичних сил, – відтепер так і буде.

У мене немає способу це перевірити, але якщо це правда – це велика перемога.

І наостанок мене вивела з себе скарга представника Командування медичних сил, що на аптечки бракує грошей.

На що, на що, а на порятунок життя українських військових гроші можна знайти. Нагадати про розв'язки, бруківку та телемарафон? Немає нічого важливішого ніж помогти врятувати тих, хто рятує нас. Це – абсолютний моральний імператив.

Якщо для когось у владі не працює цей аргумент, то нехай би хоч працювала проста цинічна, але вперта математика. Втрачене життя – це 15 млн грн подальших виплат родині. То, може, закупити якісні аптечки, які це життя збережуть?