Слово Владики Федора до полтавців у День скорботи: «Голодомор – незагоєна рана»
Архиєпископ Полтавський і Кременчуцький УПЦ КП Федір очолив Хресну скорботну ходу та провів поминальне богослужіння в Свято-Успенському кафедральному соборі у Полтаві до Дня пам’яті жертв Голодомору і політичних репресій в Україні.
"Це наш священний обов’язок шанувати пам'ять людей які були закатовані штучним голодом. По-перше це християнський обов’язок молитися за всіх, хто упокоївся, тому-що вони є нашими братами рідними. Вони існують, вони нікуди не зникли, вони потребують молитви – це є вияв нашої любові. А по-друге ми повинні пам’ятати ці моменти нашої історії, бо всім відомо, що історія є вчителькою життя. Щоб не допустити повторення таких трагедій в майбутньому – це перше. І друге – це вияв нашої поваги до історії нашого народу.
А наша історія це суцільна трагедія, це суцільний біль. А голодомор це незагоєна рана.
Якщо ми будемо про неї забувати чи забудемо – то гріш нам ціна як народові, як нації – ми повинні це пам’ятати.
І сьогодні, я думаю, повинно бути набагато більше людей ніж зараз є. Нажаль. Я надіюся що ми будемо прокидатися від цього сну летаргічного. Бо загарбники, які б вони не є, вони хочуть щоб народ якого хочуть загарбати забував і не пам’ятав свою історію. Народ який пам’ятає свою історію – має майбутнє.
На щастя серед моїх предків не було хто б потерпів від Голодомору. Я народився в Волинській області, це була територія Польщі тоді.
Але я пам’ятаю, що в дитинстві моя бабуся мені розповідала, що якимсь чудом люди з Центральної України тікали на Західну. Пробивалися, проходили. І розповідала що тут їдять лободу. Я собі ще дитиною думав – як це можна їсти лободу. Невже можна. Про голодомор я знав. Але слава Богу що та частина України не постраждала так, як Полтавщина і інші території України" - сказав сьогодні до полтавців архиєпископ Федір.
