Справа проти Ірини Фаріон є спробою антиукраїнського реваншу у стилі «какая разніца». Не інакше, це — свідома провокація агентів Кремля.
Знаєте що, спало на думку щодо наказу про звільнення Фаріон? Ось, кілька важливих зауваг:
1. Хто дозволив та організував мітинг анархо-ліваків-переселенців під час військового стану?
2. Чому наказ про звільнення вийшов таким поспіхом?
3. Чому наказ про звільнення появився пізно ввечері?
4. Чому наказ про звільнення без усіх підписів?
Цікаво, а чи не свідчить це про координований тиск і змушення керівництва університету «Львівська політехніка» робити антиукраїнські та протиправні речі? Гіпотетичні важелі впливу: МОН, СБУ, ОПУ.
Але виявилося, справа пані Фаріон не обмежилися тереном Львівщини. Так званий міністр освіти та науки Оксен Лісовий став на захист молодих шакалів, які цькують заслуженого професора філології.
Якби не військовий стан, то Лісового мабуть би вже винесли із кабінету, десь як Нестора Шуфрича одного разу. Дуже тішить що українці попри всю пропагаду, все ще чітко відчувають фальш, брехню і пам'яють що таке справжня гідність!
Після маніпулятивного і цинічного допису МОН проти Фаріон (який є по суті грубим втручанням у справи правоохоронних органів і грубим втручанням у внутрішні справи університету) у цього плагіатора трапилася стихійна Українська Віртуальна Революція Гідності. Прямо на його Facebook-сторінці.
Понад 1600 публічних коментарів живих людей, українців з усіх міст України. Читайте самі (нижче — прим. ред.), поки воно того знову не витерло і не самозабанилость.
Як підсумок: плагіатор, ґєндєрист, а тепер і лівак-українофоб, що хвалить лівих анархо-комуняк із «Прямої Дії» (саме тих, які святкують пєрвамай, васьмуюмарту і нещодвано носили квіточки до пам'ятника чЛєніну). І від цього воно вже не відмиється до кінця днів своїх.
Товаришу Лісовий, пора у відставку, до Шкарлета, Гріневіч, Квіта, Табачніка... Колись можливо таки діждемся гідної очільниці Міністерства Освіти, справжню професора та філолога, але це вже не за цих «мову_на_хлЄб_нє_намажешь» (C).