Слуги урода будують цифровий концтабір в Україні

В Україні введуть систему відеонагляду за громадянами і звірки їх даних для ідентифікації – у тому числі про місце проживання

Громадян через систему відеонагляду будуть ідентифікувати на підставі набору біометричних даних та такої інформації про особу, як ім’я, дата народження, відомості про зареєстроване або задеклароване місце проживання чи перебування, відцифрований образ обличчя, номер картки платника податків.

До розгляду відповідного законопроєкту 11031 незабаром повернеться Верховна Рада. Нагадаємо, у лютому 2024 року проєкт зареєстрували нардепи від фракції «Слуга народу» В’ячеслав Медяник, Максим Павлюк, Сергій Кузьміних, Олександр Бакумов та інші.

Він має назву «Про єдину систему відеомоніторингу стану публічної безпеки».

Законопроєкт передбачає ідентифікацію громадян системою відеонагляду на підставі певного набору біометричних даних та такої інформації про особу, як ім’я, дата народження, відомості про зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування), відцифрований образ обличчя особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Зокрема, можна буде прослідкувати дані про автомобіль, що, з огляду на введення можливості обмежити ухилянтів від мобілізації у праві керування авто, може бути дієвим засобом для пошуку їх транспортних засобів.

«Разом з Колегами з Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності провели робочу зустріч з Міністром внутрішніх справ України Ігорем Клименком.

Керівництво МВС на практичних прикладах, продемонстрували важливість проєкту Закону України «Про єдину систему відеомоніторингу стану публічної безпеки» №11031. Законопроєктом передбачаються єдині функціональні та технічні вимоги до побудови та функціонування систем відеомоніторингу стану публічної безпеки центрального, регіонального та місцевого рівнів» - зазначив голова Комітету Сергій Іонушас.

Об’єктами відеомоніторингу будуть:

- інформаційні об’єкти, до яких належать фізичні особи, а також транспортні засоби;

- публічні місця;

- інші території загального користування;

- території, будівлі, споруди закладів освіти, охорони здоров’я та приміщення в них;

- речі і предмети тощо.

Ідентифікація інформаційного об’єкта «фізична особа» здійснюється на підставі певного набору біометричних даних та такої інформації про особу:

• власне ім’я,
• дата народження/смерті,
• місце народження,
• стать,
• відомості про зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування) особи, зняття особи з реєстрації місця проживання або про зміну місця проживання (перебування) особи,
• відомості про громадянство або його відсутність,
• відцифрований образ обличчя особи,
• реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспортного документа особи (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків відповідно до закону).

Ідентифікація інформаційного об’єкта «транспортний засіб» здійснюється на підставі таких відомостей про транспортний засіб: марка, модель, колір, рік випуску, номерний знак, інформація про власника транспортного засобу (прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, повне найменування та ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (для юридичних осіб), адреса реєстрації місця проживання фізичної особи або адреса місцезнаходження юридичної особи.

З метою отримання інформації для ідентифікації об’єктів, зафіксованих у системах відеомоніторингу стану публічної безпеки, система відеомоніторингу стану публічної безпеки центрального рівня здійснює електронну інформаційну взаємодію з Єдиним державним демографічним реєстром, Єдиною інформаційно-аналітичною системою управління міграційними процесами, національною системою біометричної верифікації та ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства, Єдиним державним реєстром транспортних засобів, Державним реєстром фізичних осіб - платників податків.

Персональні дані (інформація про фізичну особу, власника транспортного засобу тощо) зберігаються та обробляються в системах відеомоніторингу стану публічної безпеки протягом строку, необхідного для досягнення цілей обробки таких даних, визначених законодавством, але не більше 15 років.

Кожна особа, персональні дані (інформація про особу) якої внесено до систем відеомоніторингу стану публічної безпеки, має право:

• ознайомитися з даними відносно себе, що внесено до систем відеомоніторингу стану публічної безпеки, якщо інше не встановлено законами України;
• вимагати поновлення і виправлення інформації про себе;
• на забезпечення захисту своїх прав, якщо запит або вимогу про виправлення своїх персональних даних не задоволено;
• на безоплатне отримання довідки про внесення інформації щодо себе до систем відеомоніторингу стану публічної безпеки.

Фінансування робіт із забезпечення побудови та функціонування системи відеомоніторингу здійснюється з державного  бюджету,  у  межах  видатків,  передбачених  для  МВС, міжнародної технічної допомоги та інших джерел.

Пропонується, аби закон набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

У Центрі спільних дій проаналізували законопроєкт і застерігають від його ухвалення через небезпеку перетворення країни на поліцейську державу.

Керівниця напряму національної аналітики Центру спільних дій Оксана Заболотна зауважує, що законопроєкт не встановлює чітких і обґрунтованих критеріїв для збору та використання даних про особу. «Загальне формулювання «в інтересах національної та публічної безпеки, економічного добробуту та прав людини» можна використати фактично в будь-якій ситуації. Навіть тоді, коли немає справжньої доцільності» — додає аналітик.

Аналітики Центру спільних дій підкреслюють, що законопроєкт встановлює тотальний, по суті – тоталітарний контроль за повсякденним  життям мешканців держави.  

На думку Оксани Заболотної, ці норми можна буде використати для згортання демократії та широкого спектра інших зловживань.

«Законопроєкт небезпечно розширює вплив МВС на все суспільство, перетворюючи країну на поліцейську державу. Демократичні країни не створюють механізмів тотального, перманентного і централізованого контролю за своїми громадянами, бо це посягає на їхню свободу й приватне життя» — аналітикиня.  

На додачу, встановлення камер органами влади потягне за собою значні видатки з державного бюджету, зазначає Оксана Заболотна.