«Стопроцентно» наші

Зачепила перечитана конституційна норма, а саме – з усіх боків демократична Стаття 105, згідно з якою «Президент України користується правом недоторканності на час виконання повноважень», себто, якщо обнесе сусідську яблуню, то йому нічого за це не буде.

Ну, там ще у статті про посягання на честь і гідність Президента України, про негайне убуцегарення винних за непривітний погляд у бік Банкової тощо. Іншими словами, Конституційний суд завжди знайде привід розстріляти незгодного з бубочкою і його продюсерсько-кмітливою командою.

Загущуємо фарби? Псуємо вигляд Основного Закону сажею газовою? Це – на розсуд КС, який, на жаль, ще жодного разу дохідливо не довів нам ні того, що він «Конституційний», ні того, що «Суд». Одного визнання правомірним розгону парламенту на вимогу очманілих від перемоги над здоровим глуздом блазнів достатньо.

Це – до тієї циркової патетики, з якою вискочка із-за куліс клявся піти з посади вже після першого порушення законодавства.

Це – про так і непоміченого нашими конституціоналістами хама, який публічно крив фенею непідвладного йому чиновника з місцевого самоврядування. 

Гаразд, полишимо Конституційний на його власну совість і кваліфікацію голови, яка у червні минулого року за головування пані Шаптали (пізніші виплати новому голові пану Тупицькому нами не встановлені – авт.) була поцінована  у 396 тисяч 206 гривень на місяць.

До слова, порахуємо чужі гроші, як би це не було заздрісно і неетично. Для орієнтації. Дивіться, голові КС було нараховано 76 мінімалок (4 тисячі 173 гривні на 76 = 180 тисяч 94 гривні); доплатили за науковий ступінь 27 тисяч 14 гривень; доточили ще 18 тисяч 9 гривень за те, що допущена до державної таємниці і знає, у якій «Теслі» зі сорока в кортежі ховається Зе; кинули за те, що посада голови КС входить до якогось «адміністративного» списку ще 27 тисяч 14 гривень; приштукували 144 тисячі 75 гривень за вислугу років. Бухгалтерія КС скривдила пані конституціалістку на 77 тисяч 260 гривень – вирахувала податки і збори (Секретаріат Конституційного суду у відповідь на журналістський запит).

За такі гроші КС міг би бути й поза підозрами. Тому пан Тупицький нехай готується до неповернення чесного прізвища пану Коломойському, а ми – до його колег з Вищого антикорупційного суду.

Цей теж Вищий, практично Божий Суд 15 травня повернув скаргу заявнику, нардепу Гео Леросу, який просив відкрити кримінальну справу проти президента Володимира Зеленського, його колишнього помічника, а нині керівника Офісу президента Андрія Єрмака і брата посадовця Дениса за участь у корупційній схемі отримання неправомірної вигоди за торгівлю нехилими державними посадами.

Певно, скривджений бухгалтерією або коронавірусом суддя Антикорупційного суду дійшов висновків, що заявник пропустив термін на звернення до суду із скаргою на бездіяльність НАБУ щодо не відкриття кримінального провадження. Нормально?! Якщо в Україні з квітня минулого року на біле кажуть зелене, то, мабуть, так.

Посполитому розпетрати щось у суддівських вивертах важко ще з часів вирізьблення законів Хаммурапі на камені. Наші хаммурапі «різьблять» на принтері: «за статтею 105 Конституції України президент України користується правом недоторканності на час виконання повноважень. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 10.12.2013 року, на час виконання повноважень президент України не несе кримінальної відповідальності та проти нього не може бути порушена кримінальна справа».

Пане Гео, ховайся. На повірників розпусти (у Михайла Лєрмонтова «наперсники разврата» – авт.) у нас немає ніякого, зокрема, і божого суду.