Стратегічна помилка резидента

Проізраїльська позиція Зеленського завдала серйозної шкоди Україні.

Зеленський відзначився напередодні несподіваною заявою. Він офіційно висловив побажання, щоб у майбутньому глобальному саміті щодо України взяла участь Палестина (нарівні з «Ізраїлем»).

Більше того, Зеленський привселюдно оголосив, цитата: «Україна визнає дві держави, і Ізраїль, і Палестину, і зробить усе, щоб Ізраїль зупинився, щоб закінчився цей конфлікт».

Він також визнав, що війна в Газі погіршила становище Києва: відволікала світову громадськість від України та змусила західні країни відправити «Ізраїлю» частину військової допомоги, призначеної для ЗСУ.

Щоб оцінити зміст сказаного Зеленським, нагадаємо, що починаючи з 7 жовтня, протягом багатьох місяців інформаційний простір України був буквально забитий шаленою сіоністською пропагандою з виправданням вбивств «Ізраїлем» палестинських дітей та немовлят.

У перші дні бійні в Газі українські інформаційні ресурси, численні коментатори, політики, журналісти безсумнівно спробували ув'язати операцію ХАМАС зі злочином російських окупантів у Бучі, Ірпені та ін.

На якийсь період проізраїльська пропаганда та зведення з Гази затьмарили навіть зведення з фронту російсько-української війни. У медійному полі України війна із росією взагалі відійшла на другий план.

І хоча на офіційному рівні не було такої шаленої сіоністської пропаганди, і більше того, у голосуваннях ООН та на міжнародному рівні офіційний Київ дотримувався формального нейтралітету, спільне тло, яке створили українські медіаресурси однозначно вписало Київ у фанати «Ізраїлю», які виправдовують геноцид у Газі.

Саме цьому фоні Зеленський кілька разів намагався відвідати «Ізраїль», але Нетаньяху відмовив йому прийомі, бо загальновідомо, що сіоністський ватажок тісно товаришує з путіним і цінує статус довіреного друга кремлівського упиря.

Вкажемо, що логіка просіоністського крену чинної влади в Україні була цілком зрозумілою. У Києві вважали, що якщо союзник України Захід підтримує «Ізраїль», то й Україна має бути на боці Заходу (насамперед США), від якого залежить військова допомога та ситуація на фронті російсько-української війни.

Однак саме цей хибний політичний вибір Києва визначає те, що Україна перебуває на становищі клієнта Заходу, а не самостійного політичного суб'єкта.

Україна стримує тиск російської орди, яка прагне імперського реваншу. Захід (насамперед Європа) рятують своє сите життя ціною крові українського народу і Україні немає потреби підлаштовуватися під чиїсь бажання.

Якщо ЄС, Британія та США підтримують геноцид у Газі та беруть участь у ньому, це їхній вибір. Україна не зобов'язана сідати в обоз дітовбивців через страх втратити з ними добрі стосунки, тим більше, що співучасть і виправдання Заходом вбивств дітей у Палестині, вчиненій «Ізраїлем», небезпечні для українського народу, бо легітимізують будь-які злочини путіна проти України та й проти самої Європи.

Це настільки очевидно, що для того, щоб це зрозуміти, не треба мати ступінь магістра політичних наук.

Україна закликає світ до засудження росії, просити допомогти зупинити вбивство свого народу російськими окупантами. Водночас Зеленський відмовляється засудити і навіть підтримувати іншого агресора «Ізраїль», який учинив жахливий геноцид палестинського народу на очах всього людства – це абсурдне лицемірство і яке зовсім не піддається. перспектив.

Зеленський опинився перед вибором між етнічною солідарністю зі своїми одноплемінниками в «Ізраїлі» та національними інтересами українського народу.

Де-факто проізраїльська позиція Зеленського завдала серйозної шкоди Україні. Охолодження відносин із мусульманським світом (що можуть перерости у ворожі) та представниками т.зв. глобального півдня серйозно підірвали зусилля України розширити та зміцнити блок союзників у екзистенційному протистоянні зі своїм найлютішим ворогом росією.

Як результат, деякі країни глобального півдня відмовилися від участі в глобальному саміті по Україні. Формальна причина відмови – «відсутність серед учасників саміту росії».

Запізніла спроба Зеленського виправити ситуацію може не спрацювати. Однак це не означає, що не треба виправляти свої помилки та прорахунки.

І ще одна дуже важлива деталь, про яку забули у Києві – мова про мораль та справедливість.

Хоча багато ділків від політики вважають, що цинізм допомагає вижити державам і народам, а мораль і справедливість – це застарілі поняття, насправді саме ці два фундаментальні людські принципи  лежать в основі успіху всіх народів переможців упродовж історії людства.