Суд зобов'язав Рівненську міськраду назвати імена прокурорів, які отримали службове житло

Суд визначив, що у Рівненській міськраді порушили закон.

Адже у відповіді на запит, яку підписав міський голова Рівного Олександр Третяк та начальниця відділу обліку та розподілу житла Наталія Марщівська, відмовилися оприлюднити імена тих, хто отримав службове житло у Рівному.

Про це повідомляє медіа агенція "Останній Бастіон", з посиланням на рівненське видання "Четверта влада".

20-го лютого Рівненський окружний адмінсуд зобов'язав Рівнераду оприлюднити інформацію про імена посадовців, які отримали службове житло у 2022-му році.

Цю інформацію Рівнерада приховує вже понад пів року. Це пов'язано з тим, що житло отримали працівники Рівненської обласної прокуратури, СБУ і поліції.

З чого почалася історія

У червні 2022 року рівненське видання «Четверта влада» отримало анонімний лист, в якому йшлося про таке:

 «Прокурори Рівненської обласної прокуратури тихенько, під час війни, разом з... міською радою виділяють 10 службових квартир прокурорам у збудованому будинку по вулиці Бориса Квашенка у Рівному.

    ...Щасливчиками стали ті, хто живе у розкішних будинках, квартирах, їздить на дорогих авто, але в них нічого немає в деклараціях, нічого не рахується, а користуються майном та машинами багатих родичів».

Щоб перевірити цю інформацію і справедливість розподілу службових квартир у Рівному, «Четверта влада» звернулася із запитом у міську раду.

Подібна інформація має бути відкритою, адже в частині 5 статті 6 Закону «Про доступ до публічної інформації» йдеться, що не може бути обмежено доступ до інформації про володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по-батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

В запиті журналісти просили надати інформацію про всіх, хто отримав службове житло, не лише з прокуратури, зокрема:

• прізвище, ім'я, по батькові людей, які у травні, червні 2022 року отримали службове житло чи їм погоджено в отриманні службового житла в Рівному;
• копії клопотань від офіційних установ до виконавчого комітету ради, про надання службових житлових приміщень їхнім працівникам, які були погоджені в травні, червні 2022 року;
•  копії рішень виконавчого комітету ради про виділення службового житла працівникам цих установ за травень, червень 2022 року;
• назви вулиць та номери будинків, які погоджені виконавчим комітетом на виділення як службове приміщення в травні, червні 2022 року.

Рівнерада відмовила надати інформацію по кожному з цих питань, до завершення воєнного стану.

Відповідь підготувала начальниця відділу обліку та розподілу житла Наталія Марщівська, а підписав міський голова Олександр Третяк.

У ній йдеться, що через війну «розголошення публічної інформації щодо діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, прокуратури, інших державних установ, їхніх працівників (кількості, посад, ПІБ) може становити небезпеку їх життю та здоров'ю, бути загрозою національній безпеці, а тому підлягає обмеженню».

Після цієї відмови журналістка «Четвертої влади», за підтримки представника громадської організації «Платформа прав людини» Євгена Воробйова, звернулася в суд зі скаргою на неправомірну відмову надати цю інформацію.

Протиправні дії посадовців, – суд

Рівненська міська рада подала в суд заперечення на цю позовну заяву, в яких вказала, що адреса проживання людей є конфіденційною інформацією. От тільки адреси проживання з номерами квартир ніхто не запитував.

Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Оксана Дудар визначила, що посадовці Рівнеради вчинили «протиправні дії, які полягають у невмотивованому відстроченні надання відповіді на запит позивача».

Аргументи суду, зокрема, такі:

• жодного закону щодо статті 34 Конституції України про обмеження прав на отримання, зберігання та поширення інформації у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану Верховна Рада не приймала (а цю норму Конституції може обмежувати лише Верховна рада);
• назва вулиці та номер будинку, без вказання номера квартири, не є адресою проживання, тож аргумент про конфіденційність цієї інформації недоречний;
• відстрочка в задоволенні запиту допускається в разі, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені строки у разі настання обставин непереборної сили. Однак жодних непереборних обставин міська рада не навела (непереборними обставинами в час війни можна вважати розташування громади в зоні ведення бойових дій чи в потрапляння в окупацію, наприклад).

Також суд побачив наявність суспільного інтересу в інформації, яку запитувала журналістка:

«оцінюючи гостроту житлової проблеми в Україні в цілому та в Рівненській територіальній громаді зокрема, суд дійшов висновку про те, що зажадана позивачем публічна інформація є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу, а її поширення сприятиме розумінню членами територіальної громади умов та причин, які були основою для прийняття Рівнерадою рішень про надання службового житла», – йдеться в рішенні суду.

Суд зазначає, що Рівнерада не надала переконливих доказів, що шкода від оприлюднення запитуваної інформації в умовах воєнного стану переважатиме суспільний інтерес в її отриманні.

Тож суд визнає протиправними дії Рівнеради щодо приховування інформації про отримувачів службового житла. Також зобов'язує Рівнераду надати запитувану інформацію і повернути журналістці 992 гривні судового збору.

Рішення суду ще не набуло законної сили. Рівнерада має час для оскарження в апеляції.

Всі квартири отримали працівники органів правопорядку

Через це ж приховування інформації, у секретаріаті Уповноваженого Верховної Ради з прав людини склали протокол про адмінправопорушення на посадовицю Рівнеради Наталію Марщівську.

Суддя Рівненського міського суду Микола Бердій, який розглядав цей адмінпротокол, вирішив, що ніякого порушення прав не відбулося. На це рішення суду журналістка подала апеляційну скаргу, яку суд має розглянути в березні.

Водночас на тому судовому засіданні Наталія Марщівська розповіла, що у травні-червні 2022 року спеціальні ордери на вселення в службові квартири отримали:

• 1 співробітник Головного управління Національної поліції в Рівненській області,
• 2 співробітники Управління Служби безпеки України в Рівненській області,
• 10 працівників органів прокуратури.

Поліцію змусили відкрити кримінальне провадження через те, що посадовці Рівнеради перешкоджали журналістам в отриманні інформації про набувачів службового житла.

Від "Останнього Бастіону":

Цікаво, скільки службових квартир під час війни роздала Полтавська міська рада ? Скільки суддів, прокурорів, СБУшників та поліцейських отримали службове житло в Полтаві. І скільки з них вже встигли приватизувати службове житло ?