Суддя нової генерації, яка пройшла чистку, спробує змінити місце роботи
Визнавши, що вона істотно завинила перед народом України, Лариса Гольник місцем спокути вибрала апеляційний суд
Суддя «нової генерації», яка пройшла чистку, не вказуючи яку саме - вакуумну, хімічну, комплексну, комбіновану чи ультразвукову, та яка визнала свою істотну заборгованість українському народу, вирішила тепер зааб'юзити (хотів застосувати інше слово, але воно поза цензурою) суддів апеляційного суду Полтавської області.
Вочевидь зрозумівши, що її статус посеред «баранів» після рішення ВРП (яке вона безуспішно намагалася оскаржити), та яким встановлено факт порушення суддею Гольник норм Кодексу суддівської етики, зазнав нищівного падіння, фейкова суддя Гольник спробує заангажувати своєю безглуздою поведінкою судову спільноту Полтавського апеляційного суду.
Не впевнений, що судді апеляційного суду будуть в захваті від презентацій новозгенерованих «життєвого досвіду» та «фахових знань» репрезентанта судової системи (який політ фантазії, яка манія величі!) Лариси Гольник.
Читаючи фантасмагоричний перл Гольник, хотілось би запитатися у активної борцухи із системою, чому вона досі в тій системі, яка «істотно заборгувала народу України», чому вона і досі в чорній, а не білій, рясі, в яких ходять слуги Феміди, чому вона і досі вважає себе «фаховою», не зважаючи на те, що навіть під час розгляду скарг на неї у ВРП її захист здійснював Маселко з «ДеЮра?», а не вона особисто, як фахова суддя.
І наостанок. Судова система під час війни довела свою спроможність захищати Державу, не зважаючи навіть на те, що українофобська сволота з хазарського кварталу намагалася її «реформувати».
Тож фобії про якісь істотні борги чи вину можуть виникати тільки в хворій, збоченій на владі, уяві.
Цинізм вказаної ситуації у тому, що, як самокритично зазначає Гольник, судова система має очиститися саме від тих, хто порушує Кодекс суддівської етики, хто має вулиці мести мітлою, а не вершити збочене правосуддя.
