Свобода бути недолугістю

Здається, нам вдалося відповісти, собі в першу чергу, на подивування колег – чому відносно молодий бізнесмен Зеленський, котрий з помпою позиціонував себе нелохом, закручує усі можливі гайки? Адже, який зелений викид не візьми, будь то сфера політики, економіки, культури, скрізь домінує параноїдальне бажання команди урізати, загородити, перекрити, стиснути, ужати, аж до посадити.

Перегляньте, друзі, проєкти внесених усім Зе'гамузом законів, згадайте практичні дії уряду хіпстерів і новоспечених рятувальників, приватизацію судів і прокуратури – абсолютна більшість «епохальних новацій», крім того, що вони нагадують конвульсії загнаного у кут пацюка, жодним чином не розкріпачують ні економічні потенції, ні громадянську ініціативу, ні культуру.

Вашому автору близька тема соціального захисту працюючих громадян. У баченні слугами Трудового кодексу і місця та ролі профспілок сконцентрувалася уся ненависть випадкових державців до рівноваги, компромісу, партнерства.

Внесені на розгляд вочевидь «неякісною» Третьяковою (головою парламентського комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів!) регламенти цих особливо важливих сфер людського побутування загнали в ступор усю міжнародну правничу спільноту.

Хтось подивується, якщо у прикінцевих положеннях Закону про працю за редакцією Третьякової знайдемо пункт про примусову кастрацію жінок «бальзаківського» віку без вищої освіти?! 

Бо сцена «Кварталу», на якій гартувалися зелені геніталії, була специфічним тереном! Свобода творчості сміхунців упиралася в авторські тексти, жорстко регламентувалася особистим баченням постановника.

У програмному номері з роялем два блазні могли дозволити собі хіба що спустити штани на якісь сантиметри нижче передбачених сценарієм «по коліна». Ідіотизм героїв вимагав ідіотизму виконавців. Низькопробна продукція споживалася такого ж рівня ідіотами у глядацькому залі. І де ви бачите свободу творчості?

Відтак, як на наш, заангажований щирою зневагою до окремо взятого президента і його прісних погляд, загальний вектор зсуву України до бацькової моделі колгоспної диктатури зумовлений саме ментальністю недолугостей з циркової трупи. Слуги усіх рівнів отримали карт-бланш на єдиний вид свободи – демонстрацію свого дрімучого глупства.

І коні, знаєте, справді не винні. Винні ті, хто з реготом і улюлюканням запрягав  їх по приколу на надто круту дорогу.

А Болівар, як відомо з класики, зможе винести лише Вована. У гіршому випадку – до Ростова, у кращому – до вілли в італійському Форте-дей-Мармі.

Так, цих з #нікакойразніцей, сьогодні вже суттєво менше – розвидняється чи не кожному третьому. Але ж 41 відсоток соціологічного контингенту, опитаного Центром Разумкова, все ще регоче! Щоправда, здебільшого на кутні.