Свобода для ЛГБТ чи небезпека для дітей?
Коли «толерантність» стає небезпечною.
Коли син наших знайомих навчався в Англії і жив у гуртожитку, до нього залицялися інші хлопці з пропозицією «розширити свої кордони», вийти з обмежувальних переконань і не бути таким зажатим. Коли батьки дізналися, вони швидко забрали хлопця. Він був вдячний.
Коли я проходила навчання в Neufeld Institute, була шокована статистикою: 20% американських студентів або змінили орієнтацію, або перебувають у стані «не визначились». Факт: шкільні підручники Європи та США вже давно складаються з пропагандою ЛГБТ-спільноти. Хто тут живе та навчає дітей, той розуміє, про що я.
Коли родина з мого садочка з війною переїхала до США, їх 5-річний син та 4-річна донька пішли до місцевого садочка. Родина білінгвальна, дітки вільно володіли мовою. Малим одразу пояснили, що насправді їхнє тіло може не відповідати їхній сутності. Хлопчику запропонували прийти наступного дня в платті. Діти були в шоці, батьки — у паніці… Дітей забрали, на жаль, подальшу долю не знаю.
Коли у Відні проходить парад ЛГБТ, ми не виїжджаємо в центр міста, тому що в цей час там відбувається публічна вакханалія. Завершується ця подія величезним смітником. Таке враження, ніби батьки поїхали на вихідні, а підлітки зібралися в хаті, випили весь міні-бар, спустошили холодильник і відірвалися по повній. Про яку культуру, зрілість чи цінності цієї спільноти можна говорити?
Але ж тема небезпечна. Тому замість висновку:
Я кинула палити більше 20 років тому. Мене дратує, коли в кафе я їм, а за сусіднім столиком палять, і я змушена цим дихати. Якщо зі мною при цьому мої діти, я прошу цих людей зробити перерву чи відійти від місця, де їдять, або, при можливості, мовчки змінюю столик. Якщо вільних столиків немає, а сусіди вважають, що я своїм проханням обмежую їхні права, нам із дітьми доводиться курити разом з ними…
Мені все одно, хто і як проживає, на що витрачає своє життя, якщо це не перетинає мої кордони. Але за своїх дітей я буду боротися до кінця!
Вдячна Українському католицькому університету (УКУ) за можливість «змінити столик» у світі, де насправді майже не залишилося ні свободи волі, ні свободи вибору.
