Свободу Роману Червінському

ПОЛІТИКА
27.04.2023, 15:10
Свободу Роману Червінському

На його місці зараз повинні сидіти зеленський, єрмак, татаров, баканов, наумов, кулініч та інші арахамії.

25 квітня Шевченківський районний суд Києва взяв під варту колишнього розвідника Романа Червінського у справі про спробу викрадення російського літака, що, на думку слідства, призвело до обстрілу аеродрому “Канатове” на Кіровоградщині.

Прокурори просили взяти під варту Червінського без альтернативи внесення застави, наголошуючи на ризиках втечі підозрюваного, тиску на свідків, знищення або спотворення речових доказів.

Адвокати наполягають на тому, що обстріл аеродрому не був наслідком спроби спецоперації, яку проводив Червінський, адже обстріли “Канатового” траплялися й до того. Захист просив відпустити розвідного з-під арешту.

Але в історії з Романом Червінським все не так однозначно.

У лютому СБУ відзвітувало, що контррозвідника, який здав окупантам аеродром "Канатове" затримали і суд вже виніс йому вирок.

Свободу Роману Червінському_1

У Львові 32-річного контррозвідника СБУ Сергія Говоруху, який, за версією суду, передавав російським спецслужбам таємну інформацію у сфері оборони, визнали винним у державній зраді та засудили до 14 років і 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

Затримали його у Кропивницькому 28 лютого 2022-го року.

З грудня 2021-го працівник СБУ начебто передавав російським спецслужбам службову і таємну інформацію в сфері оборони. У день вторгнення він, за версією слідства, розголосив конкретне місце базування українських військових літаків СУ-25.

Окрім того, 4 січня 2022 року Говоруха начебто проінформував російські спецслужби при створення у Кропивницькому територіальної оборони, а через два дні надіслав інформацію про працівників СБУ у Херсоні.

13 січня, перебуваючи в Києві, Говоруха повідомив, що його переводять до Кропивницького і вже наступного дня інформував, що у місті є чотири потенційно небезпечні об’єкти (склади з боєприпасами, авіабомбами, байрактарами).

24 січня Говоруха надав відомості щодо кількісного складу, з анкетними та характеристиками співробітників працівників СБУ в Кропивницькому. Цього ж дня начебто надіслав номери військових частин, які знаходяться у Кропивницькому.

25 січня написав, що військові частини переведені в посилений режим і формуються списки сімей для евакуації у випадку вторгнення РФ. Ще до початку повномасштабного вторгнення, а саме 26 січня, передав інформацію щодо військових частин Кіровоградської області та їх кураторів.

24 лютого, перебуваючи на військовому аеродромі в Кіровоградській області, він нібито відправив росіянам інформацію, що там є 25 військових літаків і що вони залишаться вночі на на аеродромі — «птички ночуют на месте». Остання інформація, яку надав росіянам Говоруха, — до військової частини підвозять ракети для військових літаків та вся авіація знаходиться у військовій частині. 1 березня 2022 року аеродром на  Кіровоградщині росіяни обстріляли.

За свою «співпрацю» підсудний отримав 17 тисяч гривень.

У суді Говоруха запевняв, що спілкувався з російськими спецслужбами заради того, щоб «викрити зрадників – агентурну мережу».

Безпосередній начальник Говорухи повідомив суд, що ніяких вказівок на співпрацю обвинуваченого з представниками іноземних держав він, як керівник, не давав і обвинувачений нічого йому не доповідав з приводу цього.

Говоруха вважає, що справу сфабрикували працівники СБУ в Херсонської області. Однак сталося це не через неприязні стосунки, а з бажання зробити показник.

На думку суду, пояснення  обвинуваченого про його непричетність до злочину спростовуються доказами і показаннями свідків.

Говоруха народився у Знам’янському районі Кіровоградської області. З 2019 року працював оперуповноваженим Департаменту військової контррозвідки СБУ з дислокацією у місті Херсоні. Але наприкінці вересня 2021 року його перевели до Кропивницького, де він став старшим оперуповноваженим.

То в чому ж зараз обвинувачують Романа Червінського, якщо за інкримінований йому злочин вже засудили Сергія Говоруху ? І кого ще відправлять до СІЗО у цій справі ?

Чи ви думаєте, що ми про все забули ?


Раніше ЗМІ повідомляли, що українські військові кілька місяців вербували пілота рф для викрадення літака. Серед них, за даними ЗМІ, був Роман Червінський. Згодом, як зазначили в СБУ, "операція" проводилася попри заперечення СБУ та без згоди відповідних державних органів. У результаті ворог отримав дані про розміщення на аеродромі "Канатове" особового складу Повітряних сил ЗСУ та українських літаків. Це дало змогу ЗС рф обстріляти летовище.

Пізніше СБУ повідомила про підозру Червінському у справі про обстріл окупантами аеродрому "Канатове" на Кіровоградщині. Його затримали на Тернопільщині.

Військовий-розвідник та полковник Роман Червінський розповів про операцію на аеродромі "Канатове".

"До нас звернулися по допомогу. По заволодіння військовою технікою, зразками військової техніки, а саме літаків російських", - розповідав Червінський в інтерв'ю.

Це дуже такий зразок технічної зброї, які нам необхідні для розуміння їхніх технологій, які вони використовують у своїй оборонній сфері.

Тому у нас є закон, який передбачає, що ми за літак, за іншу техніку виплачуємо мільйон доларів, ще щось і так далі.

СБУ вело оперативну гру з деякими пілотами на предмет передачі техніки. Літак легко передати. Там злетів, тут приземлився – і він уже у нас. Тому СБУ розробило цю операцію і звернулося до нас по допомогу саме для оцінки цієї інформації і допомоги з професійної точки зору з боку військових пілотів наших, а також з нашого боку.

І ми таку операцію проводили, контактували, спілкувалися. Але ми в ході її зрозуміли, що там, з того боку, іде гра і в принципі зупинилися на тому, що планувалося зупинити, що зібрали інформацію про тих пілотів, які бомбардували Маріуполь, Харківську область, про їхні структури, про їхніх контррозвідників на аеродромах військових по всій Росії.

Цієї інформації було достатньо багато зібрано. Вони думали, що вони з нами грають, але ми їх там перегравали в цьому плані зі свого боку.

Оскільки на той момент був великий хаос у системі управління у нас в державі, то це все робилося тими людьми, хто хотів це робити.

Ті, хто не хотів, сиділи на Західній Україні і координували діяльність звідти. Було дуже багато таких, я знаю, там підрозділів. У цій роботі там потрібно було певне фінансування допомагав мені навіть мій знайомий, міжнародний розслідувач Христо Грозєв. Він добував нам певну інформацію звідти, підказував, розказував. У нього є велика мережа своїх людей на території Росії.

Проте ми зупинилися на тому, що ми зібрали цю інформацію і залишили її. Коротше, ця операція закінчилася нічим у підсумку. Але під час неї я і мої службовці, які були у мене в частині підпорядковані, ми потрапили під великий обстріл на аеродромі… в Кіровоградській області. На одному з військових аеродромів, скажімо так, не будемо озвучувати, де. Так ось, після цього, починаючи десь з листопада-місяця цього року, почалося переслідування… Ну як переслідування? Почалися спроби сфальсифікувати справу щодо моєї, скажімо, вини в тому, що відбувся цей обстріл, бомбування… ракетний обстріл фактично.

- А який стосунок саме ви, а не Росія, маєте до ракетного обстрілу цього аеродрому?

- Так, це мене дуже дивує. Я розумію, що це… як вам сказати? Я-то як професійний розвідник і контррозвідник розумію, що це робота російської агентури впливу, яка є на всіх щаблях, на деяких вони уже встигли порозставлятися, що призвело, до речі, і до несподіваного вторгнення до нас і так далі. Вона продовжує існувати, вони ж нікого не звільнили за ці…

- Ну, Демченка звільнили, але під приводом, що у нього погіршився стан здоров’я. Цілком імовірно, що ця людина не буде покарана

- А ви знаєте, я вам відкрию маленьку таємницю, - що він не звільнений? Він працює в Службі зовнішньої розвідки.

- Та ви що? А в якому статусі?

- Він нібито там радник, але насправді він керує службою зовнішньої розвідки. Щоб ви розуміли. Тобто і Литвиненко, і його заступники доповідають йому все, він виконує. Тому…

- Тобто в часи війни з Російською Федерацією, уже через рік…

- Так, так.

- …людина, яку пов’язують, що вона агент Російської Федерації.

- Так.

- вона лишається…

- Так. Може, вони його завели якимось таємним наказом. Але він там. Вам підтвердять, якщо у вас є контакти, я думаю, офрекордз вам підтвердять ваші знайомі.

- Ви можете пояснити, враховуючи, що він формально займає таку посаду, яка інформація про перебіг бойових дій до нього стікається?

- Вся.

- Вся.

- Звісно.

- Тобто він знає всю картину бойову, яка у нас в країні?

- Усе. Він знає картину бойову, він знає агентуру розвідки, яка працює по Росії, він знає, які заходи проводяться, яку протидію вони здійснюють, якщо вони її здійснюють. Я в такому варіанті сумніваюся, до речі.

- Для чого ж була оця гра, що ми його типу звільнюємо, що у нього погіршився стан здоров’я?

- Вони ж його звільнили за станом здоров’я, тобто, я так розумію, він не може виконувати уже той обсяг робіт, який у нього був раніше. Тобто вони його радником. Він радить там уже дуже потужно, наскільки я розумію. Мабуть, впливає на якусь стратегічну роботу, на стратегію роботи служби зовнішньої розвідки.

- Проти вас порушили кримінальну справу за обстріл росіянами цього стратегічного аеродрому влітку. Що безпосередньо вони вам інкримінують? Що ви мали зробити?

- Що постраждав аеродром через мої дії. Я не знаю. Вони мені інкримінують, тобто… я скажу так, я колишній співробітник СБУ. У мене великий досвід роботи там.  Дуже багато хлопців знають, що я робив там. Тому що Цемах – скажімо, це кінець моєї роботи. А початок там було багато наших операцій. Ми дуже вдало це все робили. Тому це вони роблять через… Татаров впливає на керівника слідства СБУ. Такий Швець є.

- Андрій Швець – тимчасово виконуючий обов’язки голови слідчого управління СБУ.

- Він виконує обов’язки вже три роки. Тобто я так розумію, він хоче заслужити все-таки довіру і стати керівником і намагається зробити все. Так ось, я скажу так, що всі слідчі, яких намагалися заставити пред’являти мені якісь підозри, вони відмовились це робити. Вони з великими потугами знайшли слідчого, поміняли двох чи трьох слідчих, змінили двох чи трьох процесуальних керівників і зрештою вони знайшли тих, хто готові підписувати з величезними, я так розумію, страхами і так далі. Тому вони… ця справа повністю сфальсифікована. Я навіть не розумію. Вони звинувачують мене в тому, що моя ця операція не була погоджена з ГУРом чомусь. Хоча ця людина, яка… взагалі ця операція була більш СБУ, оперативну складову робила СБУ, тобто вони мали погоджувати. Хоча я не вважаю цього. За законом це нічим не передбачено. Що ця людина, яка… знаєте, це був такий звичайний цивільний, гарний патріот, який з власної ініціативи, за свої гроші, за свої фінанси, понаходив цих пілотів, почав з ними листування. Тому що він не міг воювати. Він робив те, що він вміє. Він сам навчився літати на літаку. У нього достатньо коштів. Він знає цю специфіку. Він пішов на це. Він був, прийшов у ГУР, коли це все починалося, коли він знайшов цих пілотів, які готові перегнати літак. Попав до такого, відомого всім Усова Дмитра, за рекомендацією Буданова, у якого Усов відповідає за всі оперативні засоби ГУРу. Усов всю інформацію від нього отримав про цих пілотів, які мали летіти. А потім сказав, що йому це нецікаво. Що цим треба займатися. Це велика трудомістка робота, тому займайся далі сам. Таким чином ця людина опинилася в СБУ. І СБУ уже почали, підхопили цю роботу і почали її роботу. А до нас прийшли уже на останньому етапі, коли їм потрібна була професійна допомога. Таке звинувачення йде, що нібито ГУР не знав про цю операцію. Це кумедне звинувачення. Воно не написано ні в яких кримінальних, ні в чому. Тобто формально мене звинувачують у перевищенні службових обов’язків, нібито я сам все це організував, без СБУ, без військово-повітряних сил, без нічого, сам все зробив, придумав і намагався літак забрати і через це росіяни обстріляли аеродром. Це взагалі якась сюрреалістична історія. Професійні юристи, які читають чи бачать ці звинувачення, розводить руками і кажуть: ну, крім політичного підтексту, ми тут нічого не бачимо.

- Я пам’ятаю, Служба безпеки України сама оголошувала рекламну акцію, що якщо хтось із російських пілотів передасть нам свій літак у працюючому стані, ми готові заплатити мільйон. Це ж воно було якраз, так, ця операція.

- Так, я думаю, це просто якби медійний такий розголос підходу нашого, який спричинив, підтвердив нашу готовність на офіційному рівні платити ці кошти, щоб пілоти з того боку не сумнівалися, що таке може бути.

- До речі, чи були у вас якісь зустрічі тет-а-тет із паном Швецем, головним слідчим СБУ, де він вам міг пояснити, що вам саме інкримінують?

- Ні. Швець не викликає, не дзвонить мені. Хоча мій телефон відомий. У нас є мій ватсап, сигнал, але ніхто мене поки ще офіційно не викликав на розмови. До мене приїжджали на початку слідчі, які розслідували цю справу, коли Швець її розпочав. Вони приїхали, ми поговорили. Вони записали мій допит коротенький. Кажуть: тут нічого немає, ми не бачим тут перспективи розвитку цієї історії. І вони відходили від цього. У них справу забрали. В одного, у другого, у третього. Передали там, не знаю кому, далі. І якось ця справа рухається через силу. Знову ж, мені кажуть, що це Татаров особисто за вказівкою Єрмака телефонує Швецю, мабуть, торгується з ним посадою чи чим. Коротше, у них там свої взаємини. Я розумію, це така стратегічна робота – як почалися вагнерівці, це системна робота російської агентури в наших органах влади. Вона працює, вона знищує тих людей, хто щось може робити, і навпаки піднімає тих, хто буде виконувати їхні політичні замовлення, не обґрунтовані ніяк, ніякими логічними якимось поясненнями. Вони мають бути одні у владі, вони мають бути у всьому праві і нікого далі не пустити.

- Дивіться, як же ми виграємо війну, з огляду, що у нас російської агентури вистачає, в тому числі у структурах, як ваша, розвідка, контррозвідка. Демченко, виявляється, у нас працює, як ні в чому не бувало і збирає всю інформацію про перебіг бойових дій і розслідування всіх наших історій. Як ми збираємося вигравати війну з огляду, що ми недослухалися зовсім до рекомендацій західних партнерів очистити наші органи відповідні від російських агентів впливу?

- Я думаю, Мариночко, що ми з вами, перебуваючи тут, починаємо цей процес виграшу війни, коли ми про це говоримо відверто, сміливо і будемо про це далі говорити. Окрему подяку хотів би висказати і тим хлопцям із СБУ, які відмовилися, - там не тільки слідчі відмовилися, там і оперативники відмовилися мене шукати, переслідувати, якось створювати атмосферу переслідування таку. Тобто вони побоялися навіть юридично мені якісь давати, вони просто намагалися створити атмосферу негативу для мене. Це не вийшло. Я вважаю, що це і є наша робота з вами. Те, що ми були у Шустера, що ми говоримо про це. Що люди розуміють, що про це треба говорити, про це можна говорити. І я розумію, що це мій хрест. Я буду нести його. Вони будуть переслідувати мене якимось нікчемними потугами. Ну, нічого. Ви є і це буде доступно громадськості і ми це все будемо розуміти, то ми рано чи пізно… люди не зможуть терпіти, тому що ми і так терпимо. Тисячі життів втрачено. Сотні тисяч. Військові гинуть. А їм кажуть: а якби вам сказали, що буде війна, ви б потікали. Я думаю, що скоро терпець увірветься.

- Ви скільки років перебуваєте саме у цій діяльності?

- Якщо так взяти, то досвіду роботу з навчальним закладом, це 30 років.

- От скажіть, будь ласка, чи був коли-небудь тиск до цього, до оцих людей, яких ви назвали, до Єрмака і Татарова, на вашу діяльність? За інших президентів, можливо. За інших голів адміністрації

- Подібний тиск… За Януковича я бачив такий системний… це був навіть не тиск. Це було наведення такого порядку в органах правоохоронних. Вони створювали систему побору. Тобто систему заносу хабарів наверх. І хто не працював з оперативників у цій, скажімо, структурі, то… просто йому не підписували певні документи, йому не давали ходу справам і так далі. Це був системний такий тиск. Тут політичний більш тиск. Він більш безпринципний. Вони переступають всі межі: моральні, етичні, закону. За це буде відповідь. Я надіюсь, вірю. Ми не дарма, у нас є досвід роботи таких офіцерів, про яких я вам вище казав. Ми не плануємо зупиняти нашу діяльність. Ми нікуди не поїдемо звідси, з України. Ми не виїхали в перші дні, як дехто з їхнього оточення, тих, кого вони попризначали замість нас на ці посади. Тому я вважаю, це є ключик до нашого успіху з вами.

- Це ви на кого натякаєте? На пана Андрія Наумова, який втік із смарагдами в Сербію?

- Це був Наумов, це був начальник тієї самої служби зовнішньої розвідки, який – перші два дні його розвідники не знали, що робити. Ви знаєте, що в центральний офіс зовнішньої розвідки хлопці з територіальної оборони зайшли і взяли там собі зброю, щоб захищати країну.

- Тобто вони там що, навіть на замок не були замкнені?

- Воно, може , і на замку було. Але замки тоді уже нічого не значили. Коли дізналися, що там є зброя, вони зайшли. Тому що розвідники всі опинилися на Західній Україні, начальник виключив телефон, сказав: всі перевдягайтеся у цивільне і зустрінемося… ми вас знайдем. Ось така була фраза. І ця людина зараз очолює…

- Тобто йому все пробачили, все нормально?

- Так. І Демченко у нього переховується. Так само ДБР, теж у погонах хлопці і все керівництво опинилися у Львові. СБУ багато у великій кількості приїхало туди. Тут залишилися одиниці. Хто ще? Ну, можна говорити і говорити про це все…

- От я пам’ятаю, як на своїй крайній довоєнній пресконференції Зеленський говорив про вас і про вашого колегу Юрія Семенюка уже після ваших виступів у ЗМІ, він сказав, що мені соромно за таких офіцерів. Можете сказати, які, до речі, у вас стосунки зараз з ГУР МО, з керівництвом і з вашими колишніми колегами по вашому відділу, де ви працювали раніше?

- Не буду розкривати військову таємницю.

- Дипломатично.

- … тому що Буданов переслідує тих, хто намагається спілкуватися. Взаємини гарні. Хлопці, які роблять роботу, правильно до мене ставляться, відповідним чином. Якщо Головнокомандувачу Верховному соромно за своїх офіцерів, то це його рівень морально-етичного виховання. Це на його думку. Це його особиста думка, скажімо так. Він може її висловлювати як завгодно. Я офіцер. Я давав присягу Батьківщині, народу. Не йому особисто. Тому це його особиста думка і він з нею залишиться. Я залишусь зі своєю професійною думкою. Про неї будемо говорити, якщо буде бажання, іншим разом.

Також варто зауважити, що в інтерв'ю Роман Червінський розповів, що на другий день вторгнення з ОП прийшла команда - без їхньої санкції мости не підривати.

Підрив мостів на початку повномасштабного вторгнення не дозволив би росіянам потрапити до Херсону.

"Беремо функціональний обов'язок, розкладаємо: Верховний головнокомандувач і пішли, пішли до низу. Хто, на якій ділянці, які команди давав, що виконувати. І це все є. І люди, які виконували накази по розмінуванню Чонгарського напрямку, не підриву мостів на Херсонському напрямку, вони даватимуть покази, що "мені дали команду згори". А далі дійдемо до того, хто був ініціатором цього", - зазначив він.

Коментуючи слова журналістки щодо того, на скільки б мінування Чонгару сповільнило російський наступ, Червінський як приклад навів Мар'їнку, Авдіївку та Бахмут.

"Скільки росіяни над ними борються зараз? Вже рік вони не можуть нічого зробити. Там те ж саме, тим більше там є природні умови, щоб їх не пустити. Там дуже вузьке місце, якщо там поставити артилерію, авіацію, заміновано все буде і будуть пристріляні позиції - це майже нереально пройти так швидко, як вони (росіяни. - Ред.) пройшли", - додав він.

Червінський також пригадав розмову з військовослужбовцем, який був заступником командира 72-ї бригади.

"Він каже, що коли вони за ніч встигли дістатися до Ірпеня, вибудувати позиції, щоб зупинити росіян. І коли він зрозумів, що не може їх зупинити, тому що сили нерівні. У нього одна бригада, а там пре з того боку десятки тисяч людей і техніки. Каже, що "логічно мені потрібно було підривати мости через Ірпінь".

Каже, коли я доповів цю ситуацію командиру бригади, то він мені сказав:

"З Офісу Президента прийшла команда, без їхньої санкції мости не підривати". Це другий день (війни. - Ред.).

І каже: "Я на свій розсуд сам його підірвав, завдяки цьому я їх зупинив", - сказав Роман Червінський.

Червінський додав, що якби підірвали мости, то росіяни не потрапили до Херсону.

Тож на лаві підсудних зараз повинні сидіти зеленський, єрмак, татаров, баканов, наумов, кулініч та інші арахамії, а не Роман Червінський.

Автор : Микола Степаненко
Читайте також:
Війна
Український військовий заявив журналісту CNN, що у Липцях під Харковом не було «нічого підготовлено» на випадок наступу рф.
вчора, 09:05
Війна
Нардепка Олександра Устінова заявила, що аби Харків не став Маріуполем, США мусять дозволити бити їхньою зброєю по рф.
22 травня, 15:24
Війна
Рідні воїнів, які стояли на варті найбільшого міста українського Півдня, не втомлюються нагадувати, що наші Герої досі є бранцями Кремля.
22 травня, 07:10
Війна
Із квітня 2024 року окупанти захопили більше території, ніж Україна звільнила за 3 місяці літнього контрнаступу 2023 року, - WP
18 травня, 12:21
Опінії
Уряд бронює «Glovo», «Visa» і FAVBET Tech. А військкомати мобілізовують в армію інженерів, програмістів, складальників дронів
16 травня, 16:07
Політика
росіяни маскують свою агентуру через оголошення таких людей у розшук або через введення проти них санкцій.
07 травня, 16:04