Перейшовши у васалітет до комуністичного Китаю, емірат Афґаністан опинився у лавах торговців «чорного золота». Раніше це було неможливо.
Такі відомості оприлюднив міжнародне галузеве видання Oil Price, посилаючись на заяви урядовців у Кабулі. Станом на середину червня 2024 року Афґаністан продав сирої нафти на загальну суму $80 мільйонів; і це лише за десять днів!
А як «дикунам» пуштунського походження вдалося на неймовірний економічний прорив? Усе почалося торік, коли китайська нафтокомпанія «Xinjiang Central Asia Petroleum & Gas Co» підписала 25-річний контракт із талібами, гарантувавши вкласти до 2026 року $540 мільйонів в афґанський нафтовидобуток.
До того впродовж минулих 20 років американської окупації та шкідництва місцевого корумпованого уряду, ця середньоазійська країна була переважно імпортером «чорного золота». Енергоресурс завозилася із сусідніх Ірану та Узбекистану.
Загалом буквально за рік після початку співпраці із Пекіном Кабул став повноцінним експортером; хоча до набуття членства в OPEC+ ще далеко. У зв'язку із цим постає питання: а яким там «державним будівництвом» до серпня 2021 року займалися представники США?
Проте і це ще не все. З'ясувалося, що тікаючи з Афґаністану, американці прихопили із собою приблизно $7 мільярдів національних резервів середньоазійської країни, які місцевий Держаний банк зберігав в одному зі сховищ Нью-Йорка.
Як згодом пояснили в адміністрації президента Джозефа Байдена, конфіскація фінансів підтримуваного західними державами на позір демократичного режиму була вимушеним кроком, аби гроші не дісталися талібам. Чому досі не покарали за корупцію двох попередніх президентів Афґаністану — наркобаронів Хаміда Карзая й Ашрафа Ґані — у Білому домі не пояснюють.
Рішення, ухвалене на берегах Потомаку, коштувало населенню бідної країни посеред Азії наступної зими масового голоду. Ситуацією скористалися китайці, які в обмін на продовольство та інвестиції запросили у талібів перехід у васальну залежність.
Як встановило журналістське розслідування, $3,5 мільярда з указаної суми уряд США передав у Фонд підтримки жертв 11 вересня, а інші $3,5 мільярда — у трастовий фонд задля гуманітарних ініціатив на підтримку Афґаністану.
Адміністрація Байдена пообіцяла повернути афґанцям привласнені у них кошти у вигляді гуманітарних подачок, але як саме це відбуватиметься, досі не зрозуміло, бо між Кабулом і Вашинґтоном немає прямого діалогу. Отже, живими грошима своїх резервів Афґаністан не побачить.
Ось, чому КНР виглядає для талібів «шляхетнішим партнером», адже за рік перетворює країну, що закуповує нафту, на країну, яка заробляє з її продажу. Кабул за підтримки Пекіна невдовзі зможе потіснити на світовому ринку нафти свого сусіда — Тегеран.
Тим часом як раніше інформувала медіаагенція «Останній Бастіон», ресурсна федерація московії остаточно втратила вплив на своє південне підчерев'я, де вже панує китайський чобіт. Пекін «відбирає» у Москви країни Середньої Азії