Спокусниця, «єгипетська блудниця» та «александрійська куртизанка»... Дуже багато подібних імен мала остання правителька давнього Єґипту.
Клеопатра VII Філопатор із династії Птолемеїв володіла стількома образами, придуманих сучасниками та істориками, що під цими театральними масками важко побачити справжнє обличчя. Грецькі морські археологи знайшли біля Єґипту фрагмент гробниці знаменитої цариці — 15-тонна гранітна статуя слугувала порогом дверей, яке заввишки було до 7 метрів.
Незадовго до загибелі Клеопатра наказала спорудити для себе спеціальну гробницю — будівничі усипальниці створили велику конструкцію із подвійними дверима та подвійними петлями. У 30 році до Різдва Христового правителька елліністичного Єґипту сховалася у ній, передчуваючи перемогу Риму і крах свого панування.
Більшість уявляють жінку-фараона красунею, однак насправді вона була низькоросла (її зріст дорівнював приблизно 1 метру 50 сантиметрам), схильною до повноти, обличчя псували великий горбатий ніс і гостре підборіддя. Її портрет доповнювали глибоко посаджені очі та вузькі губи.
У боротьбі за трон ця хитра, честолюбна, розважлива жінка використовувала всі доступні їй засоби, зокрема, і вбивства. Жертвами Клеопатри стали близькі родичі — брат Птолемей і сестра Арсіноя.
Невдовзі Ґай Юлій Цезар оголосив її «другом та союзником римського народу». Смерть від отрути змії, так романтично описана у багатьох творах загибель Клеопатри, лише художня вигадка; офіційно події того фатального дня виглядають так.
У день смерті цариця перебувала під вартою в Александрійському мавзолеї, але, попри посилену охорону, їй таємно доставляють кошик із фруктами, в якому знаходиться отруйна змія. Перед цим Клеопатра пише передсмертну записку, адресовану своєму тому, хто її полонив — Октавіану Авґусту.
За кілька хвилин — рівно стільки б знадобилося охоронцеві, щоби передати записку і повернутися, Клеопатру знаходять уже мертвою, а двох її служниць — в агонії Якщо це була єґипетська кобра, як стверджують деякі історики, то Клеопатра зі служницями, мали б болісно вмирати протягом двох годин.
Цариця чудово розбиралася в медицині та алхімії, вона могла знайти зілля, яке було б менш болюче, до того ж отруйну рептилію у покоях так і не знайшли. Версія про те, що отрута знаходилася у гребені для волосся, теж сумнівна.
У давнину найпоширенішою отрутою була настоянка болиголова, але щоб умертвити 3 людей, знадобилося б 90 мілілітрів цього зілля. А що, коли вона не чинила самогубства, що ж трапилося насправді: вбивство?
Хто замовник?
Безперечно, той, кому була вигідна смерть цариці. Найімовірніше, це був той таки Октавіан — троюрідний племінник Цезаря, який вирішить домогтися одноосібної влади, ставши першим римським імператором.
Але на його шляху стояв Марк Антоній, який керував частиною Римської держави. Октавіан не бажав відкрито виступати проти шляхетного римлянина, тому написав міф про Клеопатру, яку виставив блудницею і вбивцею.
Октавіан виступив у Сенаті із викривальною промовою проти Антонія і від імені Сенату оголосив Клеопатрі війну. Після смерті Антонія почалися переговори Клеопатри та Октавіана; майбутній імператор обіцяв цариці, що у разі її зречення від трону, виявить до неї милосердя.
Клеопатра погоджувалась за умови, що царем Єгипту буде її син від Цезаря — Цезаріон, який становив небезпеку для Октавіана. Тому по смерті матері римські преторіанці умертвили й малого Цезаріона, а двох її інших дітей (близнюків хлопчика та дівчинку) вивезли до Риму та віддали на виховання дружині Марка Антонія.
Гробниця цариці так і не була знайдена; разом із прибережною частиною Александрії вона повільно опустилася на дно Середземного моря. Десь там, під його смарагдовими хвилями, і по нині спочиває легендарна жінка, спадкоємиця великих правителів давнього Єґипту, що всіма силами боролася за незалежність країни на берегах Нілу.
Водночас, як уже інформувала медіаагенція «Останній Бастіон», нове наукове дослідження встановило причину смерті Тутанхамона. Фараон міг загинути в аварії на високошвидкісній колісниці після вживання вина.