Трагедія «Норд-Осту»
Минуло 20 років, а путінський режим і досі приховує деталі спецоперації у Театральному центру на Дубровці в Москві.
Увечері 23 жовтня 2002 року у російській столиці (за офіційною версією) 40 чеченських повстанців на чолі з Мовсаром Бараєвим захопили майже 900 глядачів мюзиклу "Норд-Ост". Керівництво РФ свідомо відмовилося вести переговори про умови визволення заручників, розпочавши приготування до штурму будівлі театру.
Попри те, що винуватцями теракту продовжують називати чеченців, його організували агенти ФСБ. Головна мета кремлівської спецслужби полягала тоді у залякуванні власних громадян "ісламськими бойовиками" з Кавказу, яких особисто Владімір Путін пообіцяв "мочити у сортирі".
Але разом із ними, використовуючи експериментальний отруйний газ, ґебісти "замочили" понад 200 ні в чому невинних глядачів. Назва речовини, за допомогою якої вбито та скалічено сотні людей, — донині державна таємниця Кремля, що не можна повідомляти навіть лікарям.
Про випробування бойового газу, проведеного ФСБ на заручниках "Норд-Осту", путінський режим як і раніше мовчить. На цьому тлі красномовними є слова самих заручників, котрим вдалося вижити, та їхніх родичів.
«Моя знайома була з чоловіком серед заручників, — розповіла пані Валентина. — Її чоловік загинув, а в неї значно погіршилося здоров'я. Скажу навіть більше. У неї, уявіть, на медичній картці просто написано: "Норд-Ост". І лікарі на всі її питання про стан здоров'я показують цей запис, мовляв, вся причина в цьому, а ми нічого зробити не можемо».
Путін і його банда наче мантру повторюють з року в рік про те, що так зване "звільнення" заручників за допомогою забороненої хімічної зброї стало "вимушеним заходом" у зв'язку з тим, що моджахеди, нібито, стали вбивати людей. Брехливою є і теза про те, що, якби не штурм із застосуванням отруйного газу, то чеченці підірвали б заручників.
А тим часом переважна більшість фахівців певна, що у Кремлі спотворювали інформацію про теракт на Дубровці з самого початку. Ось цитата зі статті у виданні "The Wall Street Journal", яка вийшла одразу після трагічних подій у Москві восени 2002 року:
«Бойовики були озброєні 114 ручними гранатами, 15 автоматами АКСУ-74 та 11 пістолетами. Однак чеченці відкривали вогонь і застосовували гранати тільки проти спецпризначенців. Крім того, бойовики не підірвали встановлені ними бомби, хоча для цього у них були всі можливості. Вірогідно, вони лише погрожували здійснити вибух, але насправді мали суворий наказ утриматися від завдання серйозної шкоди заручникам...
Той факт, що бойовики, навіть вмираючи, не вбили заручників, у Росії, чомусь, навіть не обговорюється. У будь-якій іншій країні, принаймні, хоч хто-небудь звернув увагу на те, що чеченці нікого не вбили. Проте вони самі всі загинули. У будь-якій країні це помітили б, але тільки не в Росії, ні».
Вкажемо у зв'язку з цим, що про реальні причини масового вбивства заручників "Норд-Осту" свого часу писав Алєксандр Літвінєнко — працівник спецслужб СССР і РФ. Його отруїли в Лондоні полонієм-210 за особистим наказом Путіна.
«Чого російська влада боїться? Вона розміняла живих людей на демонстрацію! Влада боїться миру в Чечні.. А чому влада боїться — бо у Кремлі чудово розуміють, що після встановлення миру там почнуть викопувати ями з убитими людьми, зґвалтованими, понівеченими чеченцями, а це все кваліфікується як злочини проти людства. Ось вам і причинно-наслідковий зв'язок», — так прокоментував Літвінєнко трагічні події на Дубровці.
Варто згадати й про головну вимогу моджахедів, які пішли на зухвале захоплення театру в центрі російської столиці. Чеченці, таким чином, хотіли закликати до припинення агресивної війни у своїй Батьківщині, вчинену Кремлем, а також негайного виведення окупаційних військ РФ із території Республіки Ічкерія.
Але раптова газова атака з подальшим штурмом будівлі спецпризначенцями ФСБ за наказом Путіна сплутала всі карти повстанцям. У підсумку спецоперації всі бійці загону Мовсара Бараєва (половина з яких — жінки, в основному, молоді вдови) стали мучениками-шагідами.
Керівництво Ічкерії, зі свого боку, розцінило акцію повстанців-шагідів більшою мірою як військово-політичну, ніж суто бойову. Адже вони приїхали до Москви з чітко означеною метою своїх дій — зупинити вбивства чеченського народу, геноцид, припинити бойові дії, вивести окупаційні війська і розпочати політичний процес врегулювання двосторонніх відносин із РФ.
Насамкінець вкажемо на неоковирний факт. Диверсійна акція на Дубровці була підготовлена під керівництвом Шаміля Басаєва, який просто переграв спецслужби Кремля, показавши всю їхню безпомічність.
Помилкою з боку Басаєва було лише те, що він не прорахував ступінь нікчемності Путіна і його готовність піти на масове демонстративне вбивство власних громадян на очах всього світу. Операція "Норд-Ост" стала безпрецедентним провалом ФСБ РФ, деталі про яку досі мають гриф "секретно".
